Меню сайта

Область и районы
  • Одесса
  • Черноморск
      (Ильичевск)
  • Одесская обл.
  • Ананьевский р-н
  • Арцизский р-н
  • Балтский р-н
  • Белгород-Днестр-й
  • Беляевский р-н
  • Березовский р-н
  • Болградский р-н
  • Великомихайловский
  • Захарьевский р-н
      (Фрунзовский)
  • Ивановский р-н
  • Измаильский р-н
  • Килийский р-н
  • Кодымский р-н
  • Лиманский р-н
      (Коминтерновский)
  • Николаевский р-н
  • Окнянский р-н
      (Красноокнянский)
  • Подольский р-н
      (Котовский)
  • Овидиопольский р-н
  • Раздельнянский р-н
  • Ренийский р-н
  • Саратский р-н
  • Татарбунарский р-н
  • Тарутинский р-н

  • Николаевская обл.
  • Николаевский р-н
  • Очаковский р-н








  • Окнянський район

    Археологічна виставка Чорнянської ЗОШ

    Територія Окнянщини в давнину була домом для багатьох древніх народів та племен. До цих пір ми спостерігаємо древні кургани на полях району та інколи знаходимо сліди перебування цих людей на нашій території – фрагменти кераміки, знаряддя праці, монети та ін. Окнянщина в давнину – це окраїна Північного Причорномор’я, вона була природнім кордоном між степом та лісостепом. Можна впевнено говорити, що значна частина сучасних сіл Окнянщини стоїть на більш древніх поселеннях древніх племен та культур. Своїм кліматом, різноманітністю фауни і флори, наш край здавна принаджував до себе людей, які селилися по чисельним долинам та по берегах річок. Найбільша річка нашого краю - Ягорлик, в ті часи була досить повноводною через чисельні притоки, частина яких вже давно пересохла. Саме на берегах Ягорлика та його приток виникаюсь перші поселення стародавніх людей.

    Фрагмент археологічної карти Подільської губернії Євтима Сіцінського. 1901 рік

    Пізньомезолітичні стоянки було відкрито в 1962 році біля сіл Орловки, та Довжанка на річці Ягорлик. У культурному шарі були знайдені десятки кам'яних розтиральників і відбійників, які служили, мабуть, для розбивання трубчастих кісток тварин. Виявлені знахідки дозволили зробити висновок, що мешканці цих стоянок були збирачами і мисливцями.

    Знаряддя праці часів кам’яного віку, знайдене біля села Довжанки

    Одеський палеолітичний загін, який займався дослідженням стоянок в Довжанці та Орловці, був організований в 1962 році Інститутом археології АН СРСР і Одеським археологічним музеєм. Загін працював під керівництвом Павла Борисковского, за участю В.Н. Станко, Г.В. Григор'євої і студентів-практикантів Ленінградського університету - Н. Атсюткіна і В. Біляєвої. Пішохідними розвідувальними маршрутами загону було обстежено ліву притоку Дністра - річку Ягорлик в межах Котовського і Красноокнянського районів від села Борщі до села Розовка.

    Спільнота кам’яного віку

    Біля села Федосіївка в середині ХХ століття науковцями було виявлено рештки поселення Трипільської культури (IV-III тис. до н.е.) В 1954 році одним із розвідувальних загонів Одеського археологічного музею було проведено археологічне обстеження долини річок Тростянець і Ягорлик. В результаті розвідки були відмічені сліди стародавніх поселень в чотирьох пунктах по долині річки Тростянець і в трьох по долині Ягорлика. Одна група пам’яток відноситься до перших століть нашої ери, друга – до епохи трипільської культури. Особливої уваги заслуговував матеріал, виявлений в селі Перликани (зараз це частина Федосіївки). Тут було виявлено багатий підйомний матеріал з кераміки та знарядь праці.

    Фрагменти кераміки, знайдені в 1954 році

    Знаряддя праці з Федосіївки

    Глиняні тарілки Трипільської культури

    З настанням епохи бронзи (кінець III - початок II тис. до н. е.) значні зміни відбулися в житті племен, що населяли степові простори Причорномор'я. Посиленому розвитку скотарства сприяли кліматичні зміни в Північному Причорномор'ї в II тисячолітті до н. е. Уже з кінця енеолітичного часу клімат стає поступово все більш сухим, що призводить до збільшення простору степів, а значить, розширює можливості розвитку скотарства та землеробства.

    Знаряддя праці з бронзи

    Дуже важливим виробничим досягненням населення Подністровських земель в епоху бронзи було широке використання знарядь праці, зброї та інших виробів з бронзи, яка відрізнялася легкоплавкістю, міцністю, красою, що сприяло новому значному зсуву в господарстві. Бронзові знаряддя праці сприяли подальшому підвищенню продуктивності праці, появи додаткового продукту, розвитку на його основі обміну. Влітку 1932 року в селі Маяки був знайдений скарб древніх кам’яних ливарних форм. До складу скарбу входили ливарні форми для відливання бронзових ножів, кинджалів, наконечників списів, долота, кельтів та ін. Крім цього, разом з ливарними формами було знайдено фрагменти посуду, кам’яних і кістяних знарядь праці. Скарб був знайдений випадково, під час земляних робіт в агрокомуні «Красный Маяк», від чого й пішла його назва – Красномаяцький. На даний час ливарні форми зберігаються в Одеському археологічному музеї.

    Фото ливарних форм з Маяк

    Древня ливарна майстерня

    Знахідки з полів – уламки кам’яних топорів, фрагмент римської амфори, зернотерка та ткацьке прясло

    Наявність численних курганів, деяких випадкових знахідок на території району свідчить про проживання тут скіфського населення. Тільки в III ст. до н. е. під напором сарматських племен зі сходу, а також гетів і кельтів із заходу територія Скіфії стала сильно скорочуватися і в кінцевому підсумку скіфи асимілювали з прийдешнім народом сарматів.


    Бронзові речі скіфів: кінське вудило, нашивні бляшки, наконечники стріл, проколка

    В кінці ІІІ століття н.е. на території Окнянщини появляються поселення готів, або так званих представників Черняхівської культури. Такі поселення було досліджено в селах Дубове та Довжанка, нещодавно були знайдені готські предмети та римська монета в селі Флора. У черняхівських племен Подністров’я, як і всього Дністро-Дніпровського межиріччя, було розвинуте, як на ті часи, залізообробне, гончарне та ювелірне ремесло. На територію черняхівських племен, зокрема у Подністров’ї, з римських провінцій потрапляли високохудожні вироби, керамічні амфори, римські срібні монети та ін.


    Наконечник спису скіфської доби



    Наконечники списів з долини Ягорлика


    Постійна присутність кочівників в південній частині дністровських земель в XІ-XІII столітті та їх походи на сусідні території привели до руйнування значної кількості слов'янських поселень і знищення великої кількості давньоруського населення в нашому регіоні. Після розпаду Київської Держави Подністровські землі стають порубіжжям Галицького князіства.


    Середньовічні наконечники стріл з долини Ягорлика

    Середньовічнй наконечник дротика з долини Ягорлика

    Ніж, кінські вудила та шпора з долини Ягорлика

    Стародавнє слов’янське поселення

    Знахідки біля сіл Розівка та Довжанка

    На початку XVIII століття частина Окнянщини, що знаходилася на правому березі Ягорлика входила до Брацлавського воєводства Речі Посполитої. Володіли цими землями магнати Конецпольські поки не продали їх князям Любомирським у 1723 році. Тоді землі Окнянщини слугували прихистком для грабіжників та злочинців, тут формувалися гайдамацькі загони для нападів на панські маєтки (Чорний ліс – сучасне село Чорна, Гайдамацький ліс – біля села Антонівки). Південна Окнянщина входила до Ханської України – території, підвладній Османській імперії. Річка Ягорлик слугувала природнім і політичним кордоном між Османською імперією та Польщею, поки у 1791 році південну Окнянщину не було приєднано до Російської імперії та у 1795 році землі Любомирських не викупила Російська держава. Так перестав існувати кордон по Ягорлику.


    Гайдамацький спис XVIII століття з села Дігори

    Фрагменти холодної зброї, знайдені біля села Малаївці

    Монети, знайдені на території Окнянщини

    Загальний вигляд виставки

    До зібрань археологічної виставки Чорнянськї ЗОШ увійшли результати пошукової краєзнавчої діяльності Жосана С. Було відвідано чимало древніх сіл Окнянщини, досліджено обидва береги Ягорлика та його притоки Тростянець, зібрано чимало підйомного матеріалу - фрагментів кераміки, знаряддя праці та ін. Археологічні пам’ятки Окнянського району малознані та малодосліджені археологами та науковцями. Попереду на нас чекають ще безліч відкриттів. Археологічна виставка розміщується в історичному класі ЗОШ, де вчитель історії Лунга Віта Анатоліївна тепер має смогу якомога ближче познайомити учнів та всіх бажаючих з древньою історією рідного краю. Виставка, по можливості, поповнюється археологічними експонатами в результаті краєзнавчих досліджень на території району. Крім археологічної виставки, в школі також діє музей Бойової слави, присвячений визволителям села Чорної в період Другої світової війни.






    Окнянський р-н
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google



  • Вижине (Германсталь / Germannstal)
  • Дубове
  • Нагірне (Марієнберг / Marienberg)
  • Новосамарка (Софіївка / Sofiental)
  • Тригради (Фріденсталь / Friedenstal)
  • Цеханівка
  • Чорна
  • Унтилівка



  • Часи минулі

  • Чорнянська волость
  • Ставровська волость
  • Малаєштська-2 (Малаївська) волость
  • Чорнянський район
  • Окни - володіння князів Гагаріних.

  • community@kraeved.od.ua        КРАЕВЕД 2013-2019       Открываем историю одесского края