Меню сайта

Область и районы
  • Ананьевский р-н
  • Арцизский р-н
  • Белгород-Днестр-й
  • Беляевский р-н
  • Березовский р-н
  • Болградский р-н
  • Великомихайловский
  • Ивановский р-н
  • Килийский р-н
  • Кодымский р-н
  • Лиманский
      (Коминтерновский) р-н
  • Николаевский р-н
  • Одесса
  • Одесская обл.
  • Окнянский
      (Красноокнянский) р-н
  • Подольский
      (Котовский) р-н
  • Овидиопольский р-н
  • Раздельнянский р-н
  • Ренийский р-н
  • Саратский р-н
  • Татарбунарский р-н

  • Николаевская обл.
  • Николаевский р-н





  • Яндекс.Метрика


    История края
    А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
    A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z

    Окнянський (Красноокнянський) район, Одеська область



    Чорнянський район

    У лютому 1934 року було утворено Чорнянський район Молдавської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки, де Чорна стала райцентром з населенням в 4.214 чол. З утворенням Чорнянського району, село Чорна стає центром культурного і політичного життя. В склад новоутвореного району увійшли всі села Окнянщини на північ від Ягорлика. Район складався з 10 сільрад: Артирівської, Гавиноської, Довжанської, Дубівської, Ново-Краснянської, Олексіїівської (Федосіївської), Степанівської, Топалівської, Цеханівської та Чорнянської, загальною територією в 453 кв. км.

    Сільське господарство. У районі було 43 колгоспи, які обслуговувалися Дубівською та Чорнянською МТС (машинно-тракторними станціями). Напрямок сільського господарства – зерновий у сполученні з вирощуванням олійних і технічних (тютюн) культур. МТС володіли тракторним парком ХТЗ і “Універсал”, які поставлялись з заводів Харкова, Челябінська, Сталінград.

    Охорона здоров’я. Мережа даних закладів складалась з 2 лікарень, 3 амбулаторій і поліклінік, венерологічного диспансеру, малярійної станції, 3 фельдшерських і 5 фельдшерсько-акушерських пунктів, жіночо-дитячої консультації, постійних ясел, 7 колгоспних родильних будинків, молочної кухні та аптеки.

    Культура і освіта. Шкільна мережа району на 1946-1947 навчальний рік складалась з 20 шкіл, в тому числі 1 середньої, 10 неповних шкіл, 9 початкових. У них навчалось 3700 учнів. У районному центрі працював клуб з стаціонарною кіноустановкою, радіовузол, що обслуговував 110 точок, бібліотека, в селах району було 9 клубів. В 1935 в районі було закінчено будівництво вузла Наркомзв`язку, телефонізовано колгоспи. Роком пізніше в Чорні було встановлено кінотеатр зі звуковою апаратурою. Та працювати він став тільки через півроку, поки не підвезли зарядні батареї до нього. Незважаючи на те, що район перейшов під молдавське підпорядкування, він залишилося українським. Крім соціального життя радянська влада переймалась розвитком освіти. Тому потрібно було вирішити проблему з навчальним закладом. Було вирішено побудувати нову школу. Залишилось вирішити тільки фінансове питання. 18 грудня 1925 на побудову школи в Чорні було асигновано 20 тисяч рублів із державного бюджету МАСРР. Але школу побудували лише за три роки, в 1928 році. Тоді, на місці колишньої церкви, було споруджено триповерховий будинок семирічної школи. У 1935 відбувся перший випуск семикласників. У 1937 її було реорганізовано у середню. Діти українців і молдован навчалися рідною мовою.

    В районі з 1934 по 1953 рік друкувалася газета “Більшовицький наступ” українською мовою на дві сторінки, й виходила через день. В 1957 році газету перейменували в «Колгоспне село». Районна бібліотека виділила 14 бібліотечок для колгоспів, де були виділені читачі й організатори для читання. Також розпочали активну діяльність 3 гуртки самодіяльного мистецтва. За наказом “з гори” по всіх колгоспах і МТС було організовано гуртки самодіяльності і читацькі гуртки.

    Промисловість.У районі було масловиробне виробництво, райпромкомбінат, що виготовляв взуття, друкарня, майстерні райспоживспілки. 21 лютого 1935 відбулися перші районні партійні збори, де були присутні 70 представників з сіл району. Основною темою на партзборах було обговорення “шкідництва“ в колгоспах, розвиток колективного господарства. Також було прийнято курс на прискорення колективізації. З ініціативи комуністів, колгоспники Чорни включилися в Стаханівський рух. Видатки на Чорнянський район в 1935 становили 1041,1 млн. крб., з них 683,3 тис. крб. на соцкультзаходи. В господарстві було збудовано 5 тваринницьких ферм. За успіхи в розвитку сільськогосподарського виробництва артіль “12-річчя Жовтня” не раз преміювалася Головвистанкомом ВСГВ. У 1940 році її нагородили дипломом ІІ ступеня. В 1938 році в Чорні був збудований маслосирзавод.

    Незадоволенні діями радянської влади, жителі села почали уникати робіт в колгоспах, ігноруючи будь-які погрози сільради. Причиною також була незацікавленість селянина в якості кінцевого продукту, тому що він, продукт, йшов до держави, а не до селянина. В березні 1940 Чорнянський район закуповує 3,7 тис. саджанців яблунь і абрикос в колгоспі “Лугафяр рош” села Токмазея, Тираспольского району, і райрада наказує жителям району озеленити власні присадибні ділянки.

    В цьому ж таки 1940 році була відновлена історична справедливість стосовно національної приналежності Чорни. 28 червня радянські війська під командуванням Г.Жукова перейшли Дністер і встановили свій контроль над Бесарабією. З приєднанням до СРСР Бесарабії, відпала потреба в існуванні Молдавської АРСР як такої. Вона проіснувала до 2 серпня 1940 року, коли сесія Верховної Ради СРСР ухвалила закон про створення Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки на теренах тої ж таки Бесарабії – історичної і етнічної батьківщини молдавського народу. Долю колишньої Автономної Республіки вирішили швидко – 6 з 11 районів відійшли до Одеської області Української РСР. В числі тих районів був і Чорнянський.

    На території Одеської області та Молдавської РСР 24 червня 1941 року був сформований Південний фронт в складі 9-ї окремої армії (генерал-полковник Яків Тимофійович Черевиченко) та 18-ї армії (генерал-лейтенант Смірнов Андрій Кирилович), з метою стримування наступу німецьких та румунських військ з-за Дністра. На початку Великої Вітчизняної війни в прикордонній зоні республіки були також дислоковані війська Одеського військового округу. Чорнянський район з заходу прикривав 80-тий Рибницький укріпрайон (УР) – так звана «Лінія Сталіна». Але, не зважаючи на всі зусилля 7 серпня село було окуповане румунськими частинами.

    Вся частина сучасної Одеської області – територія між Дністром та Бугом - була віддана Румунії, як платня за військову допомогу. Ця територія дістала назву “Трансністрія” і підпорядковувалася румунському органу – сигуранці. У Чорнянському районі радгоспи і колгоспи були ліквідовані. Фашистська влада, перейменувавши колгоспи в так звані "общинні господарства" та скасувавши статути сільськогосподарської артілі, які там діяли, призначила очолити ці господарства своїх ставлеників. На базі колгоспів окупанти створили так звані державні господарства. Колгоспи і радгоспи були перетворені на вотчини фашистської адміністрації. За обліковими книгами того періоду видно, що все, що не встигли евакуювати, так і залишилося в районі. Функціювали тваринницькі ферми, птахофабрики, млини. Румуни організували на базі колгоспів в Чорні пекарський цех, пивоварню, склад нафтопродуктів.

    Чорнянський район було визволено 28 березня в результаті Умансько –Ботушанської операції. Військами 2-го Українського фронту були відкинуті за Дністер німецька Группа армії “А” - 17-та , 6-та німецькі та 3-тя румунська армії, котрі в цей час знаходилися на території Одещини. Визволителі району це воїни 110-ї гвардійської стрілкової Олександрійсько-Хінганської двічі Червонопрапорного ордена Суворова ІІ ступеня дивізії та 1-ша повітряно-десантна гвардійська стрілецька дивізія, які входили до складу 53 армії під командуванням генерал-майора Манагарова. Під час відступу було спалено і знищено районну їдальню, електростанцію в колгоспі "Більшовицька перемога". За даними Державного архіву Одеської області за 2,5 роки румуни вивезли з Чорни 717 коней, 700 голів великої рогатої худоби, понад 2242 овець і 725 свиней, 6405 курей. Збитки, заподіяні Чорні німецько-румунськими загарбниками обчислюються у 14,8 млн. карбованців. В 1957 всі 5 колгоспів села Чорни об’єдналися в однин – ім. Дзержинського. Через рік, в 1958 році Чорнянський район було ліквідовано і його територія увійшла в склад Краснооокнянського.

    12.2016 © Сергій Жосан
    Окнянський р-н
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google



  • Чорна
  • Тригради (Фріденсталь / Friedenstal)
  • Вижино (Германсталь / Germannstal)
  • Новосамарка (Софіївка / Sofiental)
  • Нагірне (Марієнберг / Marienberg)



  • Часи минулі

  • Чорнянська волость
  • Ставровська волость
  • Малаєштська-2 (Малаївська) волость
  • Чорнянський район
  • Окни - володіння князів Гагаріних.

  • community@kraeved.od.ua        КРАЕВЕД © 2013-2017        Открываем историю одесского края