ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ
     

ПРОЄКТИ
  • Мапи
  • Книги
  • Статті
  • Періодика


  • ОБЛАСНИЙ ПОДІЛ
  • Березівський р-н
  • Б-Дністровський р-н
  • Болградський р-н
  • Ізмаїльський р-н
  • Одеський р-н
  • Подільський р-н
  • Роздільнянський р-н

  • Баштанський р-н
  • Вознесенський р-н
  • Миколаївський р-н
  • Первомайський р-н


  • СТАТИСТИКА




    СПИСКИ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ


    Окнянський район, Одеська область

    с.Унтилівка


    Унтилівці – 100 років

    Історія завжди була цікавою, насиченою подіями наукою. Маленьке село Унтилівка, яке лежить в долині Сухого Ягорлика напроти села Малаївці на Окнянщині теж має свою історію, яка криє за собою не мало людських доль. Вивчаючи історію рідного краю, просто не можливо не бути його складовою. Адже саме любов до нього, повага до землі, де жили діди й прадіди і є рушійною силою, що змушує взятися до ретельних краєзнавчих пошуків.

    З початком свого заснування землі Унтилівки були приписані до Малаївської-2 волості Тираспольського повіту Херсонської губернії. Цю землю в долині купила сім’я Унтилових на початку ХХ ст. в окнянського поміщика, князя Анатолія Євгеновича Гагаріна. На той період Унтилови проживали в Тисколунгу (стара назва Довжанки), а придбані землі сезонно обробляли. Родина Унтилових на той час була досить заможною, про що говорять сімейні фотографії тих часів, адже тоді це було не з дешевих забаганок. В 1917 році родина Унтилових вирішує переселитися з Довжанки ближче до своїх земель. Так в долині Сухого Ягорлика один за одним появилися житлові будинки, господарські будівлі.

    Унтілов Григорій Петрович – засновник Унтилівки

    Згодом, біля Унтилових стали селитися інші переселенці, так що хутір значно виріс. Засновником села був Унтілов Григорій Петрович (1870-1919), прізвище якого й дало назву селу. В засновників була думка назвати село іменем долини – Сухий Ягорлик, але справа пішла іншим ходом. Навколишні селяни часто їздили “до Унтилових”, “повз Унтилових”, “через Унтилових”, отож назва “Унтилівка” міцно закріпилася за селом. Також, на початку існування село інколи писалось як “НовоУнтилівка”, так як в Тираспольському повіті вже існувало село зі схожою назвою “Унтилівка”.

    Григорій Унтілов, будучи заможним селянином, купив землю в нелегкий для регіону час - на початку ХХ ст. спостерігається інтенсивне переселення селян нашого краю до Сибіру та центральних губерній Російської імперії. Після революції 1905-1907 рр. переселення селян з південних губерній досягло величезних розмірів. Причиною, що спонукала селян на переселення, була гостра потреба в землі, грубе свавілля поміщиків і місцевої влади, політичне безправ'я, національне гноблення. Продаючи своє майно, землю, переселяючись до Сибіру і на Далекий Схід, вони розраховували поправити своє вкрай важке становище. За даними на 1 вересня 1910 року, 116 тисяч переселенців, вихідців з губерній степової України і Молдавії продали понад 160 тисяч десятин землі. Продаж майна і наділів землі здійснювався за заниженими і дешевими цінами. Цим користувалися місцеві поміщики і заможні селяни, такі як Унтилов, що змогли викупити чималі земельні наділи, заложивши основи фермерського господарства. Інші переселеці, які оселилися поряд з Унтиловими, на той період власної землі не мали, і були змушені орендувати її у місцевих поміщиків або німців-колоністів з сусідніх хуторів – Фріденсталь (Тригради) та Германсталь (Вижино). Перебуваючи на становищі десятинників, вони сплачували за користування землею по 4-5 рублів за десятину і відбували різноманітні повинності – засівали землю, молотили зерно. За випас худоби вони сплачували по 2,5 руб. за голову в рік. Тим більше, осінь 1917 року видалась маловрожайною, росли ціни на зерно.

    Газета «Русское Слово» 8 вересня 1917 року пише, що в деяких селищах Ананьївського і Тираспольського повітів, які не мають власного хліба, почалися бунти, викликані невдоволенням проти підвищення цін на хліб. Земства вимагають забезпечення солдаток дешевим хлібом. Малоземельні селяни позбавлені можливості, внаслідок подорожчання насіння, засівати свої поля. 1917 рік для Малаївської-2 волості був насичений бурхливими подіями. Впродовж цього року відбувалися численні селянські заворушення проти княгині Пелагеї Абамелик – місцевої землевласниці. Повсталі селяни навіть спалили її маєток в Малаївцях.

    Закінчилися ці заворушення в жовтні 1917 року тимчасовим встановленням Радянської влади. За рішенням революційного комітету після проголошення більшовицької влади в селі Окни, було послано загони в навколишні села для встановлення в них Радянської влади. В Малаївській-2 волості головою революційного комітету було обрано Є. Мельника. Так радянська влада прийшла і в Унтилівку. В перших числах січня 1918 року на Окнянщині остаточно встановлюється більшовицька влада.

    Унтилівка на карті 1923 року

    Події громадянської війни 1917-1921 років не могли обійти стороною село, яке знаходилося біля важливої транспортної артерії – Балтської дороги. Ті буремні роки, коли Окнянщина була насичена різноманітними військовими підрозділами – галичанами, австрійцями, румунами, денікінцями, залишили нам тільки поверхневе уявлення, що ж тоді могло відбуватися в Унтилівці.

    Наприклад, в березні 1918 року через територію Окнянщини пройшов величезний військовий корпус російського війська – Перша Окрема бригада під командуванням полковника Михайла Дроздовського. Вранці, 7 березня 1918 року дродзовці вийшли з Дубосар і потрапили на територію Окнянщини. Колона військових тут же розтягнулася по дорозі, яка тепер називається “Полтавка”. Легкові та броньовані автомобілі перемішалися з кіннотою, піхотою, артилерійськими частинами. Чисельні підйоми і спуски розтягували колону військових ще більше. Всі навколишні села виходили дивитися на величезну колонну солдат та військової техніки. Росіяни рухалися повз Малаївць, Унтилівки, Окон в напрямку Валегуцулово (Долинське), потім на Дон.

    20 травня 1918 року дружина Григорія Унтілова – Штефана Нікіфоровна народила йому доньку Марію. Це остання, 10-та дитина в родині, і перша в родині, яка народилася в Унтилівці. Сам засновник Унтіловки помирає в 1919 році, а його дружина Штефана – у 1921 році. Їх донька, Марія Григорівна, в подальшому одружилась на жителі села Топали і взяла собі прізвище чоловіка - Басюл. Померла вона 22 вересня 1994 року.

    Згідно з “Списком населенных пунктов и численности населения Одесской губернии” за 1920 рік в селі вже існувало 22 господарства. Унтилівка в 1923 році була приєднана до Дубосарського району, а в жовтні 1924 році за новим адміністративнм поділом перейшла до Красноокнянського району Молдавської Автономної Соціалістичної Радянської Республіки. На цьому історія села не закінчується. Попереду Унтилівку чекали колективізація, розкуркулення, голод, репресії…


    2017© Жосан Сергій, Швайба Микола
    Окнянський р-н
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google



  • Вижине (Германсталь / Germannstal)
  • Гавиноси
  • Дігори
  • Довжанка
  • Дубове
  • Малаївці
  • Маяки
  • Нагірне (Марієнберг / Marienberg)
  • Новосамарка (Софіївка / Sofiental)
  • Ставрово
  • Тригради (Фріденсталь / Friedenstal)
  • Топали
  • Цеханівка
  • Чорна
  • Унтилівка



  • Часи минулі

  • Чорнянська волость
  • Ставровська волость
  • Малаєштська-2 (Малаївська) волость
  • Чорнянський район
  • Окни - володіння князів Гагаріних.

  • © КРАЄВЄД 2013-2024        Відкриваємо історію одеського краю