Меню сайта

Область и районы
  • Одесса
  • Черноморск
      (Ильичевск)
  • Одесская обл.
  • Ананьевский р-н
  • Арцизский р-н
  • Балтский р-н
  • Белгород-Днестр-й
  • Беляевский р-н
  • Березовский р-н
  • Болградский р-н
  • Великомихайловский
  • Захарьевский р-н
      (Фрунзовский)
  • Ивановский р-н
  • Измаильский р-н
  • Килийский р-н
  • Кодымский р-н
  • Лиманский р-н
      (Коминтерновский)
  • Николаевский р-н
  • Окнянский р-н
      (Красноокнянский)
  • Подольский р-н
      (Котовский)
  • Овидиопольский р-н
  • Раздельнянский р-н
  • Ренийский р-н
  • Саратский р-н
  • Татарбунарский р-н
  • Тарутинский р-н

  • Николаевская обл.
  • Николаевский р-н
  • Очаковский р-н








  • Сорочан Іпатій Христофорович
    На главную > Персоналии

    ВІН БУВ З ЧОРНОЇ

    До 120-річчя з дня народження Іпатія Сорочана, доктора медичних наук,
    заступника Народного комісара охорони здоров'я Молдавської РСР,
    першого ректора Кишинівського Державного медичного інституту.


    Іпатій Христофорович Сорочан народився в багатодітній селянській родині (був 11-тою дитиною в сім'ї) 31 березня 1900 року в селі Чорній Балтського повіту Подільської губернії. У 1926 році закінчив Одеський медичний інститут. До війни деякий час був завідувачем лікарською ділянкою в Незавертайловці, лікарем-інтерном в Балтській окружній лікарні, а потім головним лікарем Котовської народної лікарні.

    У роки Другої світової війни перебував на фронті: військовий хірург, головний хірург військового госпіталю, завідуючий хірургічним відділенням військового мобільного госпіталю 46-ї армії Південного Фронту. Потім важке поранення. За віддану службу був нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями «За бойові заслуги» та «За оборону Кавказа». У 1944 році демобілізувався і в тому ж році був призначений на посаду заступника Наркома охорони здоров’я Молдавської РСР.

    Витяг з наказу від 25.04.1943 року
    про нагородження Іпатія Сорочана орденом Червоної Зірки

    …Осіннього ранку 20 жовтня 1945 року ешелон повільно підкотив до платформ товарної станції Вистерничени. Незвичне безлюддя і звуки дзвону маленької церкви на пагорбі зустріли потяг з товарних і декількох пасажирських вагонів. З Кисловодська в Кишинів приїхав медичний інститут з викладачами, обладнанням і студентами. Інститут раніше був Ленінградським, але під час блокади міста в кінці зими 1942 року був вивезений до Кисловодська. Після п'яти місяців, проведених в окупації, інститут було вирішено перевести в Кишинів. З цього моменту й починається історія медицини в Молдові.

    З групою супроводжуючих уздовж поїзда йшов високий, красивий, злегка зсутулений чоловік в офіцерській формі - це був Іпатій Христофорович Сорочан, перший ректор, на плечі якого й вся лягла відповідальність розміщення інституту в місті.

    Про Кишинів мало хто тоді мав уявлення: їхати в невідомі краї, в зруйноване місто… Зважитися на це було непросто, але сила переконання, особиста чарівність, ентузіазм та любов до рідної землі Іпатія Христофоровича розвіювали сумніви не готових на переїзд. Як підсумок - в дорогу відправляються 570 студентів, 15 завідуючих кафедрами, серед яких 8 професорів і 43 - доценти та асистенти. Для студентів Іпатій Христофорович був не просто ректор - за його батьківське ставлення, турботу, доброту, розуміння, студенти ласкаво звали його між собою «тато Сорочан». Він якось по особливому душевно до них ставився, намагаючись поліпшити умови побуту і навчання, докладаючи величезних зусиль із залучення в інститут сільської молоді.

    У 1947 році зусиллями Іпатія Христофоровича Сорочана було закінчено будівництво великого гуртожитку. Основна його триповерхова частина виходила на вулицю Сергія Лазо, а невелике двоповерхове крило - на вулицю Київську. Житлові кімнати, в залежності від площі, вміщували від 5 до 12 осіб. На кожному поверсі розташовувалися туалетні кімнати (небувала розкіш), вже існувала їдальня і спортивний зал.

    Іпатій Сорочан в 1948-1950-х роках працював завідувачем хірургічним відділенням Першої міської лікарні м. Бельці. У 1950-1955 роках працював головним лікарем Республіканського онкодиспансеру, а з 1955 року - став асистентом кафедри загальної хірургії. 8 березня 1961 йому присвоїли звання "Заслуженого лікаря Молдавської РСР". Доктор медичних наук, Почесний Громадянин Республіки Молдова, професор Костянтин Леонідович Матковський так описує свою першу зустріч з Іпатієм Христофоровичем: «...Перший раз у своєму житті я зіткнувся з тим, що сановник такого рангу поводився настільки просто і привітно, що створювалося враження, що я говорю з рівним. Переді мною стояв високий, гарний чоловік з широким чолом Сократа, на якому виднілися шрами від бойових контузій, що робило його ще більш привабливим, оскільки ми, тоді зовсім молоді, відчували нескінченну любов до тих, хто воював...»

    Микола Андрійович Тестеміцану, також ректор цього інституту, з теплотою згадував, як «Тато Сорочан» 2-3 рази на тиждень приходив до них в гуртожиток, цікавився, як іде навчання, що вони їдять - він переживав за кожного молдавського студента, яких було не так багато - всього 2 групи із загального числа першокурсників. Іван Іванович Абабій, ректор медінституту, з гумором згадував, як йому пощастило, що після прибуття до Кишинева з району, без документів і знання російської мови. Він майже зневірився, коли раптом в холі інституту зіткнувся з Іпатієм Христофоровичем, який сказав йому, щоб він не переживав ні за мову, ні за документи. Документи можна буде оформити і пізніше, а мову вивчити. Він допоможе. До цих пір він так і залишився для тих перших молдавських студентів справжнім батьком, який підтримував їх у важкі голодні роки.

    Помер наш видатний земляк в Кишиневі 15 лютого 1964 року. На честь Іпатія Христофоровича Сорочана в Кишиневі названа вулиця, на якій розташований дитячий садок для дітей-інвалідів, спортивний комплекс від Медичного Коледжу Республіки, Центр мікробіологічної діагностики.

    9 жовтня 2015 року в Кишиневі відбулося відкриття Алеї видатних лікарів і вчених в галузі медицини. Подія проходила в рамках святкування 70-річчя Державного університету медицини і фармації Молдови імені Миколи Тестеміцану. Алея відкрита в сквері перед навчальним корпусом вузу № 3, який знаходиться в столичному секторі Ботаніка. На алеї встановлено 34 бюста видатних діячів, які присвятили своє життя громадській охороні здоров'я і підготовці медичних кадрів. Встановлено там і бюст нашого Іпатія Сорочана.

    Сергій Жосан,
    член громадської організації «КРАЄВЄД»



    Кердиваренко Н.В. Страници истории // Медицинский курьер № 5- Кишинев, 2005 - с. 11-19
    Ротарь Мирослав. В Кишиневе появилась Аллея выдающихся врачей
    Окнянський р-н
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google



  • Вижине (Германсталь / Germannstal)
  • Дубове
  • Малаївці
  • Нагірне (Марієнберг / Marienberg)
  • Новосамарка (Софіївка / Sofiental)
  • Тригради (Фріденсталь / Friedenstal)
  • Топали
  • Цеханівка
  • Чорна
  • Унтилівка



  • Часи минулі

  • Чорнянська волость
  • Ставровська волость
  • Малаєштська-2 (Малаївська) волость
  • Чорнянський район
  • Окни - володіння князів Гагаріних.

  • community@kraeved.od.ua        КРАЕВЕД 2013-2020       Открываем историю одесского края