Меню сайта

Область и районы
  • Одесса
  • Черноморск
      (Ильичевск)
  • Одесская обл.
  • Ананьевский р-н
  • Арцизский р-н
  • Балтский р-н
  • Белгород-Днестр-й
  • Беляевский р-н
  • Березовский р-н
  • Болградский р-н
  • Великомихайловский
  • Захарьевский р-н
      (Фрунзовский)
  • Ивановский р-н
  • Измаильский р-н
  • Килийский р-н
  • Кодымский р-н
  • Лиманский р-н
      (Коминтерновский)
  • Николаевский р-н
  • Окнянский р-н
      (Красноокнянский)
  • Подольский р-н
      (Котовский)
  • Овидиопольский р-н
  • Раздельнянский р-н
  • Ренийский р-н
  • Саратский р-н
  • Татарбунарский р-н
  • Тарутинский р-н

  • Николаевская обл.
  • Николаевский р-н
  • Очаковский р-н








  • История края
    А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
    A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z



    Окнянський район, Одеська область

    ДЗЕРКАЛО ІСТОРІЇ: КОЛГОСП ІМ. ДЗЕРЖИНСЬКОГО
    Частина третя. Інкубаційна станція


    Чорнянська інкубаційна станція почала функціонувати з 15 червня 1951 року. Станція займалася інкубацією яєць, забезпеченням колгоспів та населення району молодняком птиці. У 1953 році головним зоотехніком станції призначили Г. Вінникову.

    Комплекс споруд Чорнянської інкубаційної станції вздовж траси Чорна-Топали

    1971 року Чорнянська інкубаційна станція отримала статус "міжколгоспної". Ряд колгоспів Красноокнянського району виділили кошти для станціїї і стали її пайовиками. Директором станції на той час працював Іван Карпович Чабан. Старшим оператором була Г.Дубина, операторами - С.Єпур, Г.Єрмолаєва, сортувальницями - Н. Твардієвич та Г.Гусак, шофером - М. Брижатий. Тоді на станції було закладено 80.000 яєць для колгоспу і населення району. По плану виводу молодняка в сезоні, в лотки було закладено 850.000 штук яєць, в січні вже було тримано близько 100.000 курчат. 28 січня 1971 року автофургоном Красноокнянської автоколони з птахівничого заводу «Рудня» Київської області були доставлена на Чорнянську станцію 30.000 яєць від курей породи леггорн японського походження, які відзначалися високою несучістю.

    Старший механік Анатолій Максимович Горик та зоотехнік Ніна Леонтіївна Кущак за роботою. 1974 рік.

    Інкубаторній станції на літній сезон 1974 року було заплановано вивести 550 тисяч штук молодняка птиці. Планове завдання було виконано достроково – вивели 592 тисячі штук курчат. План продажу молодняка птиці колгоспам колектив станції виконав і надлишок курчат продав населенню района до 22 липня того ж року. На станції було обладнано 5 інкубаційних сектори. Два з них готували до осінього сезону, який починався у другій половині вересня. В трьох інших заклали 35 тисяч штук яєць. Передовиками підприємства тоді по праву називали сортувальницю Галину Гусак та старшого оператора Галину Дубину, які старанно ставилися до своїх обов’язків. Анатолій Горик був тоді завідувачем виробництвом інкубаторної станції.

    Працівникам міжколгоспної інкубаторно-птахівничої станції було поставлено чималу виробничу програму. Їх зобов’язали у 1975 році проінкубувати за сезон 856 тисяч штук яєць, в тому числі 100 тисяч водоплавної птиці. Механіком Анатолієм Гориком та операторами Галиною Дубиною, Марією Гаєвською, Клавдією Попружко та Людмилою Кузнець було виконано чималий об’єм робіт. Станцією у 1978 році було виконано завдання закладки курячих яєць на 91,8 %, а качиних – на 102,3 %. В цьому була велика заслуга операторів Галини Коритної, Валентини Булиги, сортувальниці Надії Шавріної.

    У березні 1979 року інкубаторна станція одержала в Болграді на закладку 15 тисяч 760 штук яєці від курей породи сусекси. Ця мясна порода на той час могла набрати ваги до 2,8 кг (кури), та 3-3,2 кг (півні). Вирощений молодняк був поставлений на птахоферму ім. Кірова. В тому ж році 20 тисяч каченят отримали "маяківці", 10 тисяч – "дзержинці", 7 тисяч – "калинінці". В квітні 1979 року 10 тисяч молодняка отримав колгосп ім. Ватутіна. Старанно відносилися до своєї праці оператори станції Галина Петриченко, Галина Коритна, Галина Єрмолаєва, Єлизавета Ковальська, Валентина Булига та ін.

    1983 року за рахунок підвищення продктивності праці, зменшення витрат, економії грошових і енергетичних ресурсів колектив станції отримав 53,2 тисячі карбованців чистої виручки, звітував Петро Лабушняк, директор Чорнянської інкубаторно-птахівничої станції. Бездоганно виконували свої професійні обов’язки у 1984 році оператори Г.П. Єрмолаєва, В.Т.Басюл і В.Г. Булига, К.Г. Бжільнюк, електрики Л.Г.Турта і В.Я.Семішан, водії М.М.Брижатий і П.І.Пантілей.

    Колектив Чорнянської станції успішно завершив виробничий сезон 1986 року. На наступний рік було заплановано 80 тисяч курчат для Чорнянської птахофабрики. Головний зоотехнік Н.Л. Кущак займалася комплектацією несучок в девяти когоспах-репродукторахи,а інші спеціалісти - готували обладнання до роботи. Під керівництвом начальника цеху А.М. Горика, Л.Г. Турта та В.Я. Семішан підготовували інкубаторний парк, енергосилову систему. Для інкубації водоплавної птиці яйця постачало господарство-репродуктор колгосп "Шлях Ілліча".

    Витяг з книги наказів інкубаційної станції

    З розпадом Радянського Союзу інкубаційній станції пощастило втриматися "на плаву". Правління колгоспів, які були засновниками міжколгоспного інкубатора, передало свої паї станції, надавши їй самостійність. 13 березня 1995 року на паях інкубаційної станції було створено мале колективне підприємство (МКП) "Золоте курча". Підприємство продовжило справу свого попередника - інкубаційної станції вже неіснуючого колгоспу. Але, у звязку з скрутним фінансовим становищем робота підприємства була припинена в липні 2000 року.

    Колектив інкубаційної станції. З сумкою - Катерина Бжільнюк. 1980-ті роки

    1-го січня 2002 року на базі МКП "Золоте курча" було утворено сільськогосподарчий виробничий кооператив "Чорнянська інкубаторна станція". Ця станція працює й досі, хоча й малими силами та об'ємами. Катерині Григорівні Бжільнюк доводиться докладати чимало зусиль, щоб підтримувати роботу кооперативу. Завдяки старанню колективу станції і вмілого керівництва - інкубатор, це єдине підприємство колишнього колгоспу, яке працює до нашого часу. Вже нема давно ні чисельних тваринницьких ферм, ні гіганта-птахофабрики, ліквідовано консервний завод, а інкубаційна станція й досі приймає замовлення. Причина проста - бажання. Селу Чорній пощастило, що таке бажання, а саме - зберегти мале підприємство є у керівника станції Катерини Бжільнюк. Побажаємо їй та станції добробуту і процвітання.

    Директори інкубаторної станції:
    Чабан Іван Карпович - 1960-ті роки
    Лабушняк Петро Олександрович - 1970-ті роки
    Кіріца Алім Тимофійович - з 1977 року до березня 1980 року
    Лабушняк Петро Олександрович - з 1981 року до 8 липня 1989 року
    Ляховецький Анатолій Павлович - з 1989 року до 7 червня 1995 року
    Бжільнюк Катерина Григорівна - з 1995 року і на сьогоднішній день




    Сергій Жосан
    Керівник Окнянського районного представництва ГО “Краєвєд”
    16.01.2020 р.

    Окнянський р-н
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google



  • Вижине (Германсталь / Germannstal)
  • Дубове
  • Малаївці
  • Нагірне (Марієнберг / Marienberg)
  • Новосамарка (Софіївка / Sofiental)
  • Тригради (Фріденсталь / Friedenstal)
  • Топали
  • Цеханівка
  • Чорна
  • Унтилівка



  • Часи минулі

  • Чорнянська волость
  • Ставровська волость
  • Малаєштська-2 (Малаївська) волость
  • Чорнянський район
  • Окни - володіння князів Гагаріних.

  • community@kraeved.od.ua        КРАЕВЕД 2013-2020       Открываем историю одесского края