На 1859 рік у власницькому містечку Бициліївка 1-го стану
(станова квартира - містечко Василівка) Одеського повіту Херсонської
губернії при балці Свиній, було 27 дворів, в яких мешкало 169 чоловік
і 155 жінок. У населеному пункті була православна церква.
У 1885 році північніше села була заснована 30-40 родинами німецька
колонія — Мюленбах,
територія якої нині у складі Бецилово. Станом на 1886 у містечку
Більчанської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкала
131 особа, налічувалось 33 дворових господарства, існували православна
церква та лавка.
В 1887 році в містечку Бицилове Більчанської волості Одеського повіту
Херсонської губернії мешкало 103 чоловіка та 80 жінок.
На 1896 рік в селі Бициліївка Більчанської волості Одеського повіту
Херсонської губернії, було 12 дворів, в яких мешкало 33 людини
(16 чоловік і 17 жінок). На хуторі Бицилівському було 23 двора,
в яких проживало 58 людей (28 чоловік і 30 жінок).
У 1908 році населений пункт увійшов до новоствореного
Бецилієво-Куртівського сільськогосподарського товариства.
Воно об'єднувало села Бациліївку, Куртівку та селище Костянтинівку.
Виконавчим органом була — Рада, головою якої був Лизаченко Павло
Давидович, а секретарем — Липський Семен Терентійович. Місцем
перебування Ради товариства було селище Костянтинівка. На 1914
рік кількість членів товариства складала 22 особи. Щорічний
членський взнос сягав 1 рубль.
В 1951 році селище стало місцем розселення етнографічної групи
українців - бойків, яких було депортовано (129 сімей[8]) з сіл
Бистре, Лип’я, Михновець Стрілківського району і сіл Видрене,
Дашівка, Дверничок, Поляна, Рівня, Росохате, Росолин, Середнє Мале,
Скородне, Лобізва, Телешниця Ошварова, Устянова, Хміль Нижньо-Устрицького
району Дрогобицької області (нині територія Польщі).
У першій половині 1960-х років до складу Бецилового увійшов колишній
хутір Щиглятин. В цей же час колишнє селище отримало статус села.
|