ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ
     

ПРОЄКТИ
  • Мапи
  • Книги
  • Статті
  • Періодика


  • ОБЛАСНИЙ ПОДІЛ
  • Березівський р-н
  • Б-Дністровський р-н
  • Болградський р-н
  • Ізмаїльський р-н
  • Одеський р-н
  • Подільський р-н
  • Роздільнянський р-н

  • Баштанський р-н
  • Вознесенський р-н
  • Миколаївський р-н
  • Первомайський р-н


  • СТАТИСТИКА




    Захарова Галина Григорівна
    На главную > Персоналии

    Як кухар за освітою стала бібліотекаркою та створила унікальне місце в Миколаївському районі

    Маяк.Media завітав до Ковалівської сільської бібліотеки, де поспілкувався з завідувачкою Галиною Захаровою про унікальну у районі українську світлицю, ідею її створення, любов до книги й історію рідної Ковалівки.

    Галина Григорівна ЗАХАРОВА

    Бібліотекаркою Галина Григорівна стала випадково. За першим фахом вона кулінар, але коли у 2011 році втратила роботу, дізналася, що у селі вакантна посада бібліотекаря. До її бажання зайняти це місце спочатку поставилися скептично, адже жінка тоді ще не мала потрібної освіти. Проте зараз відзначають, що пані Галина там, де і завжди мала бути.

    Робота відразу поглинула її з головою. Тоді проходив районний конкурс «Край, якому присвячуємо життя». Галина Захарова наважилася взяти участь і перемогла. Відтоді робота стала невід’ємною частиною її життя.

    У приміщенні бібліотеки зосереджена майже вся культурна спадщина села Ковалівка. Галина Григорівна робить добірки, присвячені Дням села, історії, звичаям і обрядам, шанованим людям рідного краю. Проводити таку копітку роботу їй допомагають односельці, небайдужі люди, друзі, а також історик Віктор Дробний.

    У невеличкому приміщенні бібліотеки чимало місця займає світлиця. Історія її відкриття доволі цікава, бо вісім років тому ніхто не міг уявити, чим обернеться просте бажання привабити читача. Так, у будівлі, де знаходиться бібліотека, колись працювало відділення «Ощадбанку», і завдяки цьому було дуже людно. Галина Григорівна почала думати, як захопити людей читанням і «заманити» до бібліотеки. Так і виникла ідея створити музей.

    Так виглядає українська світлиця зараз
    – Сусід змайстрував тин, біля якого я поставила сапу і глечик. Чоловік згодився допомогти мені і нарізав рогози, за допомогою якої ми зробили імітацію даху сільської хати. Вже потім просила друзів, знайомих, рідних. Кожен допомагав, чим міг. Односельці несли в кого що було. Яку мету ми переслідували? Кожен думав: От прийду з онуками і скажу, що ось ці речі тут родом із нашої сім’ї, – пригадує завідувачка.

    Предмети побуту: посуд та кухонне приладдя

    Багатство світлиці насправді вражає. Чого тут тільки немає – предмети побуту, одяг, взуття, господарський інвентар, скрині з приданим, техніка. Справжню весільну сукню 19 подарувала директор восьмирічної школи, де вона раніше зберігалася. Є й речі, що належали родині самої Галини Григорівни: вишиванки і вишиті картини, які зробила її мама. Багатьом експонатам більше ста років і бібліотекарка дуже пишається зібраними речами.

    – Наповнення світлиці – процес нескінченний. Мені завжди хочеться мати трохи більше, ніж є. Ось я дуже хотіла справжню масляницю, і її навіть обіцяли подарувати. А ще мрію про справжню піч, але для цього потрібно більше місця. На жаль, площа дуже обмежена, – розповідає вона.

    У бібліотеці майже завжди людно. Галина Захарова потурбувалася про те, щоб для підростаючого покоління тут було цікаво. Окрім екскурсій світлицею, для дітлахів влаштовують майстер-класи з місцевими майстринями. Діти виготовляють ляльки-мотанки, вироби з паперу, обереги. Такі заходи спонукають дітлахів і до читання.

    Лялька-мотанка
    – Читачів небагато, здебільшого це школярі та пенсіонери. У наш час нормально, що велику роль у житті займають комп’ютери і гаджети. Але спілкування з книгою – це спілкування для душі. І той, хто читав раніше, буде читати і далі. Звичайно, може, якщо б у бібліотеці був комп’ютер, було б більше відвідувачів, але маємо що маємо, – ділиться пані Галина.

    Найбільшим попитом користуються романи, детективи і фантастика. Сама Галина Григорівна зізнається, що любить читати про кохання, і, авжеж, історичну та краєзнавчу літературу.

    Інколи в бібліотеці влаштовують виставки, експонати для якої також відшукує Галина Захарова. З однією виставкою пов’язана навіть цікава історія.

    – Колись я влаштувала виставку картин, які у молодості малювала жителька села. Там зображені пейзажі Ковалівки. Якось я зустріла одну жіночку, вона взагалі не ходила до бібліотеки. А я все кликала її «Зайдіть, подивіться!». І ось, вона приходить, дивиться, а на одній картині намальована олівцем вона сама. А вона про це навіть не здогадувалася! – з захопленням розказує пані Галина.

    Час нашого спілкування швидко сплинув, а здається ми не побачили й десятої частини того, що за дев’ять років зібрала хранителька української культури. Галина Григорівна наразі входить до об’єднання краєзнавців Миколаївського району «Світовид». За час роботи у бібліотеці вона настільки захопилася історією, що тепер планує у співавторстві з рештою членів громадської організації допрацювати книгу про історію району, і тим зробити свій внесок у надбання рідного краю.

    Колекція старих грошей

    Найстаріша книга у бібліотеці





    Родина, що колись мешкала у Ковалівці


    Миколаївський р-н
    Інтерактивні карти
  • OpenStreetMap
  • Карти Google


  • Історія
  • Херсонська губ.
  • Одеська губ.



  • с.Весняне
  • с.Зелений Гай
  • с.Кандибине
  • с.Ковалівка
  • с.Кринички
  • с.Михайлівка
      (Ульянівка)
  • с.Нечаяне
  • с.Новогригорівка
  • с.Новоселівка
  • с.Петрівка
  • с.Петрово-Солониха
  • с.Сливине
  • с.Степове
  • с.Трихати
  • с.Трихатське
  • с.Червоне Поле
  • с.Шурине

  • Часи минулі
  • х.Мартина
  • х.Солонихський



  • © КРАЄЗНАВЦІ ОДЕЩИНИ 2013-2024        Відкриваємо історію Півдня України