селище Велика Михайлівка   

Краєзнавчі матеріали щодо датування селища Велика Михайлівка

Науковою актуальністю цього дослідження є доопрацювання даних стосовно датування Великої Михайлівки (Гросулово). Також на меті є звернення уваги на історію цього регіону до анексії Російською імперією у 1792 році. Офіційне датування Великої Михайлівки протягом тривалого часу хибно позначалося за москвоцентриським підходом визначення віку населеного пункту. Така історична неправдивість існує більше, ніж пів століття і потребує об’єктивного розгляду всіх джерельних даних з цього питання та є доречним для збереження історичної справедливості у висвітленні минувшини регіону.

Що, власне, відомо про дату заснування Великої Михайлівки? Відомий проект «Історія міст і сіл Української РСР» говорить про те, що «Селище виникло в часи заселення півдня України, після успішного закінчення російсько-турецьких воєн. Після того, як територія між Бугом і Дністром у 1792 році за Ясським мирним договором відійшла до Росії, катеринославський намісник наділив бригадира російської армії В. Ланського землею в долині річки Кучургану. Частину дарчої землі В. Ланський продав підполковникові А. Давидовичу. Невдовзі всі ці землі купив поручик І. Гросул-Толстой. Населений пункт, що виник на лівому березі річки Кучургану навпроти урочища Богуславки, почав називатись Гросуловим. Поряд виникли невеликі села Полєзне, Михайлівка, Міщанка, Учкурня та інші. Пізніше вони злилися з Гросуловим в один населений пункт» [3].

Один з місцевих письменників-діячів Г.П.Щипковський у своїй книзі «Над Кучурганом» дещо уточнює обставини купівлі землі поручиком Гросулом [7]. У відповідь на запит пана Щипковського працівники Державного архіву Херсонської області зазначили наступне: «В частично сохранившихся документах Херсонской (Новороссийской) чертежной, в указах Вознесенского помещинского правления, ордерах, рапортах и переписках с Тираспольскимм уездным землемером в 1796 году идет речь об отмежевании в Тираспольском уезде у речки Кучурган 18-ти тысяч десятин земли помещику, поручику Ивану Гросулу-Топору: помещик купил 6 тысяч десятин у подполковника Арсения Давидовича по обе стороны речки Кучурган и 12 тысяч десятин у бригадира Василия Ланскаго с левой стороны речки Кучурган» [1]. Але жодного слова про заснування.

Краєзнавець та педагог Долгов В. називає дату 1826 рік, при цьому посилаючись на достатньо авторитетні джерела «Відомості географічно-статистичного словника Російської імперії», багатотомне видання «Россия. Полное географическое описание нашего отечества», «Городские поселения в Российской империи…» та ін. У тексті одного з джерел стосовно Гросулово вказано «Михайловка или Гросулово, местечко при речке Кучургане на транзитной дороге из Подольской губернии в Одессу, в 35 верстах от Тирасполя. Учреждено в 1826 году. Численность 476 обоего пола (217 мужского пола), большею частью евреев. Дворов 82. Еврейский молитвенный дом, базар. Находится в чрезвычайно плодородистой местности в близи роскошных приречных плавней» [2, с.58-68]. Правдивою, дійсною датою заснування Великої Михайлівки можна вважати 1826 рік.

До підписання Ясської мирної угоди за вимогою імператриці Катерини ІІ на обстеження земель був відряджений Ф.П. де Воллан який склав карту територій («Карта географическая, изображающая Область Озу или Едисан, иначе называемою Очаковскою землею и присоединенною к Российскому государству в силу заключенного в Яссах 29 декабря 1792 года мирного договора») та опис до них [4]. Дані картографічні матеріали позначають село Богославка, яке існує і досі як частина Великої Михайлівки. На протилежному березі вздовж р. Кучурган татарські села: Сюкюр, Калмуат, Каси Мурза.

Співставивши рельєф місцевості та деякі населенні пункти які вже існували у ті роки стало очевидним, що Сукюр (Су-Кор) знаходилось на тому самому місці, де потім збудували містечко Гросулово.

На деяких картах можна зустріти назву «Михайлівка». Михайлівкою був хутір, що невдовзі виріс у окреме село. Проаналізувавши доступні карти від 1791 по 1821 роки виявилось, що Гросулово як населеного пункту не існувало. Але не дивлячись на такі факти хибна дата заснування лишається офіційною.

Гросулово з’являється на картах у другій половині XIX ст., але з 1945 року назва «Гросулово» зникає і з’являється назва «Велика Михайлівка», яка об’єднала у собі прилеглі села, такі як Михайлівка, Міщанка, Богославка та містечко Гросулово.

У фондах краєзнавчого музею Великої Михайлівки на жаль відсутні документи які б мали відношення до теми заснування селища (містечка), але за наявними матеріалами можна стверджувати, що активність російсько-імперської адміністрації з’являється наприкінці першої половини ХІХ ст. На жаль, катастрофічно мала кількість архітектурних об’єктів збереглась до наших днів. Більш детальну інформацію могли б надати архіви Херсона та Тирасполя.

Беззаперечним є факт існування татарських селищ на місці Великої Михайлівки, так само як і факт того, що на цих землях проживало козацьке населення до приходу російської адміністрації. Також актуальною буде нова логічна лінія заснування Великої Михайлівки Су-Кюр > Михайлівка > 1796:наділ землі > 1826:Гросулово > 1945:Велика Михайлівка. Велика Михайлівка (Гросулово) – була заснована у 1826 на місці де були турецькі (татарські) та українські (козацькі) села. Наш дім виник не на пустому місці.

1. Державний архів Херсонської області, Ф-14. Херсонская губернская креслярня. Спр.301 – Указы Вознесенского помещинского правления, в ордерах, рапортах и переписках с Тираспольским уездным землемером. 1796 рік. Арк.- 7.
2. Долгов В., Долгов О., Долгова Н. Сторінками історії Великомихайлівського району «Повернення в Гросулово. Т.2». Одеса, 2018. – с.58-68.
3. Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. – К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. – 911 с.
4. «Карта географическая, изображающая Область Озу или Едисан, иначе называемою Очаковскою землею и присоединенною к Российскому государству в силу заключенного в Яссах 29 декабря 1792 года мирного договора, 1792 года».
5. Карты Шуберта. Лист 29-8: масштаб 10 верст в дюйме: Автор: генерал-лейтенант Шуберт Издание: 1860-1890 гг.
6. «Общая карта Екатеринославского и Вознесенского наместничества Таврической области 1796 года».
7. Щіпковський Г. П. Над Кучурганом, Львів, 1996. – 76 с.