Мангеймська католицька церква Різдва Пресвятої Діви Марії
Церква була збудована у 1850 р. в німецькій колонії Мангейм (нині с. Кам’янка Біляївського району). Це відбулось завдяки зусиллям отця Леопольда Боріа та за фінансової підтримки Управління соціального захисту колоністів. Культова споруда побудована з каменю
місцевих кар'єрів (81 на 70 футів).
В 1890 році новий парафіяльний священник, 29-річний отець Йоханнес Унгемах, визнав нагальну потребу побудувати велику церкву для парафії, яка налічувала понад 1500 душ. Створена будівельна комісія, прийняла рішення про збільшення розміру старої церкви вдвічі. У 1891 році, за підтримки керівника колонії Ламберта Мюллера, розпочався збір коштів. Через погані врожаї, втілення проєкту було значно затримано, тому церкву змогли перебудувати лише у 1895 році.
Перша світлина Мангейму (1909 р.)
Це була надзвичайна будівля у неоготичному стилі, довжина якої становила 154 фути, ширина - 77, з вбудованою баштою та шпилем, що підіймалася на висоту 172 футів.
На початку XX ст. (1903 р.) Мангеймська парафія складалась з 1737 парафіян, а вже у 1917 р. – 2459. Парафіянами були жителі селищ Руднєв, Мандрівка, Варварівка (двоє останніх нині у складі Василівки), Єлисаветівка (нині Єлизаветівка Роздільнянського району),
Вовчий, Новий Двір (нині у складі Зоряного) та католики, які проживали у селищі Паліове (нині Паліївка), Василівки, Кагарлик,
Доброжанівка (нині Доброжанове), Корсунці (біля теперішнього села Петрове) і на
залізничних станціях Вигода і Карпівка (нині ст. Карпове).
Фасад церкви в Мангеймі (1909 р.)
Башта церкви на фоні школи (1909 р.)
Під шефством отця Якова Добровольського, інтер'єр церкви був посилений багатьма меблями, для яких парафіяни Мангейму зібрали 12000 російських імперських рублів протягом трьох років. Окрім головного вівтаря з білого мармуру, було чотири сторонні, присвячені Ісусу і Марії, а також Святому Алойзію і Святій Агнесі. Красива Хресна дорога, розміром майже 6 футів заввишки, була обладнана художньою майстернею Stuflesser вартістю 2350 рублів. Крім того, були фігури дванадцяти апостолів у натуральну величину. Також три дрібно різьблені фігури Найсвятішого Серця Ісуса, Найсвятішого Серця Марії та Святого Григорія коштували 1500 рублів.
Однак найкращим і найцікавішим придбанням був трубчастий орган виготовлений фірмою Г. Ф. Штайнмайера в Еттінгене, Баварія. Побудований з важкої дубової рами та блискучими різноманітними трубами, орган був обладнаний двома мануалами з 50 клавіш та педаллю з 27 клавішами. Штайнмайєр так гордився цим інструментом, що він відправив одного з своїх найкращих людей до Мангейму, щоб контролювати його належну установку. Серед органістів місцевих німецьких колоній існувала думка, що цей орган був не тільки найкращою прикрасою церкви в Мангеймі, але й найбільшим та найліпшим, який можна було знайти на півдні Російської імперії, включаючи її міста. Менш ніж за три десятиліття орган був розрубаний, а за радянських часів його труби використали для «виготовлення» необхідних ринв та дощових канавок.
Залишки будівлі католицької церкви є пам’яткою культурної спадщини місцевого значення.
Джерела:
1. Height J. S. Paradise on the Steppe (1973)
2. Каталоги духовенства и церквей Тираспольской Римско-католической епархии (1899, 1903, 1917)
3. Інформація Департаменту культури, національностей, релігій та охорони об'єктів культурноїспадщини Одеської ОДА від 10.04.2020
