ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ
   

ПРОЄКТИ
  • Мапи
  • Книги
  • Статті
  • Періодика


  • ОБЛАСНИЙ ПОДІЛ
  • Березівський р-н
  • Б-Дністровський р-н
  • Болградський р-н
  • Ізмаїльський р-н
  • Одеський р-н
  • Подільський р-н
  • Роздільнянський р-н

  • Баштанський р-н
  • Вознесенський р-н
  • Миколаївський р-н
  • Первомайський р-н


  • СТАТИСТИКА




    КУРМАНЕВИЧ АНАСТАСІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА
    ВІД КОЖНОЇ КУРКИ-НЕСУЧКИ ПО 110 ЯЄЦЬ — ОДИН РІК З ЖИТТЯ ПТАХАРКИ КУРМАНЕВИЧ

    З 1950-го минулого століття, на території села Вигода на Одещині працює сільськогосподарська артіль імені Молотова, яка через сім років трансформувалась у радгосп “Вигодянський”. Гортаючи шпальти Біляївської районної газета “Придністрянська правда” за далекий 1953 рік, ми маємо можливість мовою газети трохи побувати на птахофермі колгоспу та познайомитись з її птахаркою, Анастасією Олександрівною…

    — Кількість птиці на птахофермі колгоспу ім. Молотова зростає рік у рік. Це наслідок самовідданої праці Курманевич Насті Олександрівни. В минулому [1952] році від кожної курки-несучки вона одержала по 101 яйцю. Цей виробничий успіх здобуто завдяки тому, що птахарка старанно ставиться до виконання своїх обовязків в догляді за птицею дотримується всіх вимог зоотехнії. Нові досягнення, які має т. Курманевич в 1953 році сприяють тому, що колгосп при завданні 1500 шт. яєць здав їх за перші два місяці до 3000 штук [1].

    Трудові здобутки вигодянської птахарки Анастасії Курманевич продовжують займати високі показники і лише через місяць, вона знову удостоюються висвітлення на шпальтах районної газети. Вона посміхається з фотографії та тримає на руках курей сільського колективного господарства:

    — На птахофермі колгоспу імені Молотова налічується 1100 штук курей. Дбайливо доглядає за ними Анастасія Олександрівна Курманевич та Улита Василенко.

    Від 700 штук курей-несучок колгосп на 10 квітня ц. [1952] р. одержав 19265 штук яєць. Це дало змогу за перший квартал при плані 7818 штук яєць, здати на заготівельний пункт 13400 штук їх.

    Для поповнення птахоферми правління артілі здало на інкубаторну станцію 3000 штук яєць [2].

    Минає півріччя і птахарка колгоспу ім. Молотова, Анастасія Курманевич вже сама надає свої практичні поради, для того, щоб развивалось птахівництво і в той же час зростала його продуктивність:

    — Птахівництво — важлива галузь тваринництва, від якої наш колгосп ім. Молотова одержує значні прибутки.

    На птахофермі в нас розводять переважно кури яйценесучої породи леггорн. Але, звичайно, самі по собі без належного догляду за ними багато яєць вони не знесуть, а тому я разом із птахаркою Улитою Василенко намагаюсь зробити все необхідне для підвищення їх несучості.

    В цьому році ми доглядаємо 1643 голови птиці (план 1500), в числі яких є 700 курей-несучок. Від них до 20 жовтня було одержано 75250 шт. яєць. Таким чином за цей час своє завдання ми перевиконали більше як на 6,5 тисяч штук. Завдяки цьому колгосп виконав річний план яйцепоставок на 109,2 процента.

    Порівнюючи з минулим роком, досягнення наші набагато кращі. Ми змогли підвищити несучість курей і одержати не по 101 яйцю, а по 110. Прибутковість ферми зросла майже на 10 тисяч карбованців і досягла 31251 карбованця. За перевиконання планового збору яєць в рахунок додаткової оплати праці вже видано нам по 300 штук яєць і нараховано ще по 150 штук.

    Що ж ми робимо, для того, щоб развивалось птахівництво і в той же час підносилась його продуктивність?

    Щороку комплектуємо основне стадо птиці. Робимо це восени, добираючи її за показниками як стану здоров'я, так і продуктивності. Правильне формування стада в значній мірі зумовлює успіх роботи ферми протягом усього року.

    Велике значення має також старанний догляд, годівля птиці за певним раціоном, утримання її.

    Навесні і влітку кури користуються добрими вигулами. В приміщеннях тримаємо їх тільки вночі. Для підгодівлі птиці використовуються зернові відходи кукурудзи і пшениці, коренеплоди, а також огірки, помідори, кавуни. Знаходячись більше часу на полі, кури поїдають багато різних комах, лялечок, гусені тощо.

    Слідкуємо ми також за тим, щоб у напувалках була завжди свіжа вода. В 40 гніздах через кожні 2-3 години забираємо знесені яйця і вони тому завжди цілі й не забруднені.

    Успіхи наші могли б бути значно кращими, якби на зиму розміщувати курей в просторіших приміщеннях. Великим недоліком є й те, що вони не опалюються, в них темно. Відчувається гостра нестача мінеральних та тваринних кормів, що до деякої міри позначається - на несучості. Якщо правління колгоспу усуне ці недоліки, то безумовно від кожної курки і несучки вже в наступному році ми одержимо по 120 — 130 яєць [3].

    * * *

    На світлу пам'ять про вигодянців-трудівників, їх щоденних здобутків у зміцненні народного господарства одеського краю...

    Джерела:

    1. Гудель Я. Кількість птиці на птахофермі колгоспу імені Молотова… // Придністрянська правда. — 1953. — 01 березня
    2. Гудель Я. На птахофермі колгоспу імені Молотова… // Придністрянська правда. — 1953. — 01 травня
    3. Курманевич А. Розвиваємо громадське птахівництво підносимо його продуктивність // Придністрянська правда. — 1953. — 19 листопада


    ВОЛОСЄВИЧ Є.,
    краєзнавець с. Вигода

    Стаття підготовлена за оригіналом, опублікованим
    в інтернет-спільноті “Жителі села Вигода”
    від 21.02.2021

    Опубліковано на сайті 24.12.2021



    Читайте також статтю автора:
    Сім'я Курманевичів — віковий родовід історії села Вигода

    Беляевский район
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google


  • Алтестово
  • Беляевка
  • Березань
  • Важное
  • Васильевка
  • Великий Дальник
  • Выгода
  • Граденицы
  • Дачное
  • Доброжаново
  • Дослидное (Опытное)
  • Ильинка
  • Кагарлык
  • Каменка
  • Ленинское Первое
  • Мариновка
  • Маяки
  • Мирное
  • Новая Ковалевка
  • Петрово (Петровское)
  • Палиевка
  • Секретаровка
  • Троицкое
  • Усатово
  • Хлебодарское
  • Широкая Балка
  • Яски


  • Забытые хутора
  • Дубиново (Дубино, Дубиновка)
  • Калинин (Калиновка)
  • Новый Страссбург














  • © КРАЄВЄД 2013-2022        Відкриваємо історію одеського краю