ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ
   

ПРОЄКТИ
  • Мапи
  • Книги
  • Статті
  • Періодика


  • ОБЛАСНИЙ ПОДІЛ
  • Березівський р-н
  • Б-Дністровський р-н
  • Болградський р-н
  • Ізмаїльський р-н
  • Одеський р-н
  • Подільський р-н
  • Роздільнянський р-н

  • Баштанський р-н
  • Вознесенський р-н
  • Миколаївський р-н
  • Первомайський р-н


  • СТАТИСТИКА




    Гочев Анатолій Прокопович

    ВІДДАВ СЕРЦЕ ЛЮДЯМ

    В ім'я шани сільського лікаря — Анатолія Гочева

    "Лікар - філософ,
    адже немає великої різниці
    між мудрістю й медициною".

    Гіппократ

    Тільки готова до труднощів людина здатна стати лікарем, адже наука в медичному навчальному закладі являє собою дуже тривалий процес. Потрібно як слід запастися завзятістю і працьовитістю — одне пропущене заняття може згодом вартувати людського життя. Також, без запасів людинолюбства в даній професії ніяк не обійтися. Крім цього, повсякденна робота лікаря вкрай важка вона має на увазі під собою щоденне прийняття важливих рішень, від яких безпосередньо залежить чиєсь здоров’я. Важливо бути готовим до настільки високого ступеня відповідальності.

    Гочев Анатолій Прокопович (1954-2011) з гідністю, відданістю і пожертвою проніс цей хрест! Майбутній лікар народився 26 травня 1954 року в селі Вигода Біляївського району (нині Одеський район) Одеської області в родині робітників: шофера на місцевому молочному заводі, болгарина Прокопа Івановича та завідувачки поштового відділення, українки Любові Андріївни. В родині виховувалась молодша сестра Надія — пізніше вона також закінчить одеський медичний виш та стане лікарем-педіатром.

    Незабаром, сім’я Гочевих переїздить за дев’ять кілометрів від Вигоди у село Широка Балка. Там Анатолій йде навчатись до першого класу Широкобалківської початкової школи, після закінчення четвертого класу, для продовження здобуття середньої освіти йде на навчання до середньої школи №1 тоді ще селища міського типу Біляївка. На рейсовому автобусі, разом з друзями вранці до Біляївки, після обіду додому у Широку Балку. Серед місцевих дівчат, була найвродливіша односелиця, її звали Галя. Згодом дитяча дружба переростає в кохання на все його життя.

    В шкільні роки Анатолій крім зразкового навчання, грає на гармоні й неабияк захоплюється спортом. Після закінчення здобуття освіти в школі займає перше місце в районних змаганнях з волейболу серед призовників та допризовників. У червні 1972 року Центральною радою союзу спортивних спільнот та організацій СРСР, нагороджений знаком Всесоюзного фізкультурного комплексу «Готов к труду и обороне СССР».

    У 1971 році перша спроба отримати вищу медичну освіту на жаль не вдалася, але мрія стати лікарем не залишає його і він продовжує готуватись до вступних іспитів. Водночас протягом майже року працює різноробом у відділенні радгоспу «Мирний» в селі Широка Балка.

    Підходить час чергової вступної кампанії і влітку 1972 року з другої спроби все ж таки вступає до Одеського медичного інституту імені М. І. Пирогова. В студентські роки на другому курсі навчання, влітку 1975-го під час канікул їде на заробіток в далекий Сибір. Там в сільському поселенні Ун’юган замість медичних інструментів і навчальних аудиторій бере в руки тяжку бензомоторну пилу і працює вальником лісу в Ун-Юганському ліспромгоспі. Під час навчання в інституті, приймає військову присягу і проходить військово-медичну підготовку за профілем «лікар корабельний» та отримує військове звання — лейтенант старший матрос. Пізніше, командуванням Чорноморського флоту присвоєно звання спочатку старшого лейтенанта запасу, а потім — капітана. Перебуває в запасі аж по досягненню граничного віку у грудні 2004 року.

    Фото на документи, грудень 1975 р.

    На останньому курсі інституту, восени 1977 року в селі Широка Балка гуляють весілля. Одружуються молодята, вже майже дипломований лікар і його подруга дитинства, чарівна широкобалчанка, Галина Василівна, яка на той час вже закінчила Одеський технікум легкої промисловості.

    Після шести років навчання у червні 1978 року Анатолій Прокопович закінчує Педіатричний факультет і стає лікарем за спеціальністю — педіатрія. Об'ємна галузь у медичній науці, головним завданням якої є збереження або повернення здоров'я дитині, щоб дозволити їй повною мірою реалізувати свій вроджений життєвий потенціал.



    Фото із Випускного альбому Педіатричного факультету
    Одеського медичного інституту імені М. І. Пирогова за 1978 рік

    Обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників всіх факультетів медичних вищих закладів освіти є спеціалізація (інтернатура). Основним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної підготовки випускників медичних факультетів, їх професійної готовності до самостійної лікарської діяльності. Гочева Анатолія Прокоповича, для навчання в інтернатурі направляють у дитячу лікарню №5 у місті Запоріжжя, де молодий медик працює лікарем-педіатром обов'язковий рік, до липня 1979-го.

    Трохи згодом, в березні цього ж року в молодій родині з’являється на світ донечка Ірина. Пізніше вона також піде медичним шляхом і закінчить Одеське медичне училище за спеціальністю фельдшер, наразі Вовк Ірина Анатоліївна працює за фахом в Одеській міській лікарні №10. Її донька та онука Анатолія Прокоповича, Ганна також закінчила Одеський базовий медичний фаховий коледж.

    Далі молодого фахівця направляють за розподілом ОМІ в село Білорецьке Запорізької області, зараз це село Мала Михайлівка Веселівської селищної територіальної громади. Саме там у липні 1979 року Анатолій Прокопович вперше переступив поріг Білорецької дільничної лікарні, яку через рік у віці 27 років очолив і став головним лікарем. Тут він прожив і пропрацював більше необхідного терміну аж до вересня 1985 року. У Білорецьку, в січні 1982 року в родині Гочевих народилася друга дитина — син Андрій, який наразі з дружиною та двома дітьми проживає за межами країни.

    Родина Гочевих. Зліва на право: Андрій (син), Галина (дружина та мати),
    Анатолій (чоловік та батько), Ірина (донька). 1990-і роки

    Гочев А. П. з онукою Ганною. Вигода, вересень 2002 р.

    Гочев А. П. з дружиною Галиною Василівною

    Можливо родина Гочевих так би і залишилась на Запоріжжі, але Анатолій Прокопович у зв’язку з хворобою батьків, клопоче перед своїм керівництвом щодо його переведення на роботу якомога ближче до с. Широка Балка на Одещині. За іронією долі, на початку вересня 1985 року Гочев Анатолій Прокопович вже разом з родиною повертається в село в якому народився. Минуло понад 25 років і життя повернуло лікаря до Вигоди. Родина селиться в будівлі Вигодянської дільничної лікарні в якій Анатолій Прокопович спочатку виконує обов’язки, а незабаром стає головним лікарем закладу охорони здоров’я. На той час йому вже виповнився 31 рік. У грудні 1985 року Анатолія Прокоповича обрано депутатом Вигодянської сільської ради. Через два роки родина Гочевих купує своє перше власне житло — будинок на вулиці Виноградна.

    Протягом життя він безоплатно здав кров в кількості більш ніж сорок разових максимально допустимих доз. 21 травня 2002 року Гочев Анатолій Прокопович набуває статусу Почесного донора України, йому видано відповідне посвідчення і вручено нагрудний знак «Почесний донор України».

    У 2003 році на базі Дніпропетровської державної медичної академії МОЗ України проходить підвищення кваліфікації за циклом і спеціалізацією «Організація управління охороною здоров'я». В жовтні 2008 року в Управлінні охорони здоров’я та медицини катастроф Одеської облдержадміністрації проходить атестацію та успішно підтверджує кваліфікацію лікаря, отримує першу категорію за спеціальністю організація та управління охороною здоров'я.

    Гочев Анатолій, Пимонова Галина та Пимонов Валерій
    під час святкування Дня медичного працівника, с. Вигода

    Гочев Анатолій, Волков Володимир та Вельможко Василій
    на шкільному подвір’ї с. Вигода

    Серед населення Анатолій Прокопович виділявся чуйністю, професійністю та оперативністю — за викликом, цілодобово в будь-який куточок села головний лікар завжди поспішав на допомогу. Поруч з наданням медичної допомоги, він завжди міг знайти потрібні слова, заспокоїти близьких. Відзначався винятковою любов'ю до дітей, умінням пояснити батькам, що саме він призначає їх дитині, для лікування. Не менш дбайливо ставився і до дорослих хворих. Неодноразово відстоював робочий колектив лікарні та саму медичну установу від ліквідації.

    Він рятував людей, а себе зберегти не зміг. Виснажлива робота на медичній ниві, яка чергувалася з постійним стресом, навантаженням громадської діяльності, адміністративної роботи… Всі негаразди він пропускав через себе, відчуваючи перш за все відповідальність, як керівника закладу охорони здоров’я.

    13 червня 2011 року внаслідок серцевої хвороби, в стаціонарі Біляївської центральної районної лікарні у віці 57 років не стало сільського лікаря… Гочева Анатолія Прокоповича поховано на кладовищі села Вигода. З метою вшанування пам’яті видатної людини, яка зробила вагомий особистий внесок у соціальний розвиток, медичне обслуговування населення та життєдіяльність якої тісно пов’язана з історією Вигодянської сільської ради, через десятиріччя 09 жовтня 2021 року відбулось урочисте відкриття меморіальної дошки головному лікареві Вигодянської дільничної лікарні, амбулаторії загальної практики сімейної медицини у період з 1985 по 2011 роки, депутату Вигодянської сільської ради минулих скликань, Почесному донору України — Гочеву Анатолію Прокоповичу. Пам'ятний знак від вдячних мешканців с. Вигода встановили на будівлі Вигодянської амбулаторії загальної практики сімейної медицини коштом благодійних пожертв селян.

    Місце поховання Гочева А. П. на центральному кладовищі с. Вигода, жовтень 2021 р.

    Гочева Г. В. та Волосєвич Є. С. урочисто відкрили меморіальну дошку Гочеву А. П.,
    09 жовтня 2021 року с. Вигода


    Відеозапис урочистого відкриття меморіальної дошки Гочеву А. П.,
    09 жовтня 2021 року, с. Вигода

    Під час заходу відкриття меморіальної дошки, директором Вигодянського сільського Будинку культури Оксаною Курманевич було зачитано життєвий шлях лікаря-педіатра, згадані медики які трудились в селі і яких вже немає з нами: Верзова Парасковія, Фещенко Віра, Кордонов Віктор та Василенко Ольга. Після урочистого знімання тканини вдовою лікаря Галиною Гочевою та ідейним керівником встановлення пам’ятного знаку Євгеном Волосєвичем, чин освячення меморіальної дошки здійснив протоієрей, настоятель Свято-Тетянинського православного храму с.Вигода Вадим Рудий. Всі присутні мали змогу покласти квіти в знак шани та подяки А.П. Гочеву. На відкритті мали слово Галина Гочева, Євген Волосєвич, Вадим Рудий, голова Вигодянської сільради (1984-2006) Валерій Пимонов, акушерка-гінеколог Біляївської багатопрофільної лікарні Наталія Краснянська, начальник відділу надання соцпослуг сільради Лариса Шушман та завідувачка Вигодянської АЗПСМ Ірина Науменко.

    До останніх днів лікар-педіатр, Почесний донор України Анатолій Гочев продовжував лікувати людей та очолював амбулаторію в селі Вигода — майже 26 років поспіль. Пам’ятати — це все одно що розуміти, а чим більше розумієш, тим більше бачиш гарного.

    ВОЛОСЄВИЧ Євген
    краєзнавець с. Вигода
    за матеріалами автора від жовтня 2021 р.


    Джерела:
    1. 90 років Біляївському району / авт.-упоряд.: О. Ф. Семенов, А. М. Бузіян, В. Ф. Резник, О. В. Степаненко, Л. М. Чорна. – Одеса: Астропринт, 2013. – 332 с.
    2. В ім'я шани сільського лікаря — співзасновник ГО “Краєвєд” ініціює встановлення меморіальної дошки // Краєвєд. – 2021. – 25 травня.
    3. В селі Вигода відкрили меморіальну дошку лікарю – Анатолію Гочеву [Електронний ресурс]. – Url: www.facebook.com. – Дата публікації 10.10.2021.
    4. Військовий квиток офіцера запасу Збройних сил СРСР Гочева А. П. від 27.11.1978. // Особистий архів Гочевої Г. В.
    5. Волосевич Е. На протяжении всей жизни // Південна зоря. – 2014. – 21 червня.
    6. Волосєвич Є. Обличчя села [Електронний ресурс]. – Url: vygoda.blogspot.com. – Дата публікації: 09.07.2013.
    7. Волосєвич Є. Пам'яті сільського лікаря // Південна зоря. – 2013. – 20 липня.
    8. Медичні працівники Маломихайлівської АЗПСМ висловлюємо велику подяку депутату Веселівської селищної ради Мацаку Володимиру Івановичу [Електронний ресурс]. – Url: veselivska-gromada.gov.ua. – Дата публікації: 27.04.2021.
    9. Посвідчення «Почесний донор України» Гочева А. П. від 21.05.2002. // Особистий архів Гочевої Г. В.
    10. Усачова О. Підтримка і добре слово — важливі для кожного // Південна зоря нова. – 2019. – 11 травня.


    Публікація:
    Волосєвич Є. Віддав серце людям. В ім'я шани сільського лікаря – Анатолія Гочева / Євген Волосєвич // Південна зоря нова. – 2022. – № 15 (16 червня). – С. 2. – (Hаші земляки).



    Опубліковано на сайті: 13.06.2022

    Персоналії

  • Біляївка
  • Бецилово
  • Великий Буялик
  • Великий Дальник
  • Важне
  • Василівка
  • Вигода
  • Градениці
  • Дачне
  • Дослідне
  • Егорівка (Ферстерово)
  • Ільїнка
  • Кагарлик
  • Каменка
  • Кубей
  • Лиманське
  • Маринівка
  • Маяки
  • Роздільна
  • Троїцьке
  • Усатово
  • Яски














  • © КРАЄВЄД 2013-2022        Відкриваємо історію одеського краю