ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ
     

ПРОЄКТИ
  • Мапи
  • Книги
  • Статті
  • Періодика


  • ОБЛАСНИЙ ПОДІЛ
  • Березівський р-н
  • Б-Дністровський р-н
  • Болградський р-н
  • Ізмаїльський р-н
  • Одеський р-н
  • Подільський р-н
  • Роздільнянський р-н

  • Баштанський р-н
  • Вознесенський р-н
  • Миколаївський р-н
  • Первомайський р-н


  • СТАТИСТИКА




    До Всеукраїнського дня краєзнавства   


    Авторська думка

    РОЗДУМИ КРАЄЗНАВЦЯ


    Чому так цікавить історичне краєзнавство? Важко відразу і однозначно відповісти на це запитання. Напевно одним із головних підмурків цього інтересу являється усвідомлення цінності життя в усій його багатоманітності. Засоби масової інформації вперто закликають нас шукати сенсу свого буття в ідеалах інших народів, рівнятися на здобутки інших країн… Чомусь з цього приводу пригадався невеликий вірш Дмитра Павличка, який народився в прикарпатському містечку Стопчатові:

    Я бачив Амстердам і Сіракузи,
    Та не шукав я там своєї музи;
    Вона – в Стопчатові, її коса –
    Як волоть молодої кукурудзи.


    Ця думка поета дуже близька для багатьох нас. Благодать життя рівномірно розлита по всій нашій планеті. Життя завжди надзвичайно конкретне. Ми живемо на своїй реальній землі, нас оточують реальні, цілком відчутні люди – наші сучасники. І коли хоч трошки цікавишся історією, то вивчення минулого рідного краю дає тобі можливість бачити його надзвичайно чітко і рельєфно, воно обов’язково втілюється в конкретні і близькі образи рідних або близьких тобі людей, які в минулому ходили по тим самим стежкам, по яким ти ходиш зараз. Ця не відстороненість і включання в потік життя сприяє тому, що ти спостерігаєш історичний процес зсередини, стаєш його невід’ємною часточкою. Тобі стають зрозумілими думки, мотиви вчинків, світосприйняття твоїх попередників. Той бар’єр з узагальнюючих наукових теорій і концепцій, який є таким необхідним для осягнення закономірностей історичного розвитку, але який часто-густо затінює нам образ живої конкретної людини минулого, історичним краєзнавством успішно долається.


    Є ще один цікавий вимір краєзнавства, про який варто сказати. В краєзнавстві, як ні в якій іншій царині людського пізнання, минуле, сьогодення і майбутнє поєднуються в нерозривному зв’язку. Історичне краєзнавство вперто повертає нас з минулого в теперішній час, заставляючи порівнювати, як і наскільки на краще чи на гірше змінилося життя в тому ж таки благословенному куточку землі, де ми з вами народилися і живемо. І тут вже за викладками статистичних досліджень не сховаєшся. Якщо справи кепські, то це буде видно відразу і наочно на прикладі знову ж таки цілком конкретних явищ життя твого рідного села чи міста. Якось ми з моїм товаришем дискутували на тему про те наскільки закономірним явищем являється зникнення сучасних сіл. Його точка зору, що це цілком виправдано, відповідає тенденціям сучасного розвитку і вимогам соціально-економічного і політичного прогресу. Як то, кажуть проти цивілізації і її всеперемагаючої ходи не попреш. Можливо і так. Але це дійсно спрацьовує тільки в суспільствах, де прибуток і економічна доцільність становлять основу розвитку. При бажанні, уважно досліджуючи історичне минуле і нашої держави, і нашого краю, ми зможемо знайти і альтернативні варіанти розвитку людських спільнот, коли на першому місці поставлено почуття людської солідарності, відповідальності за себе, за близьких, за навколишній природний світ…


    Краєзнавцю завжди важче робити узагальнення ніж, професійному історику. Тільки но почне він робити узагальнюючи висновки, як відразу ж перед його очима встає образ тієї самої цілком конкретної людини – свого земляка, попередника чи сучасника, до якого він не може ставитися аби-як, байдуже. Ось тут ми бачимо ще одну важливу особливість краєзнавства. Ті, хто досліджує історію рідного краю і пишуть про його минуле статті і дослідження, завжди занадто суб’єктивні упереджені в своїй діяльності, бо занадто люблять об’єкт своїх досліджень. Та й цей об’єкт зовсім для них не об’єкт. Це такий самий суб’єкт, як і сам дослідник. І справжнє дослідження минулого, глибоке в нього занурення перетворюється, на дивний діалог і довірливу бесіду, під час якої люди минулих епох, зрадівши нагоді поспілкуватися зі своїм пращуром, поспішають сказати сучасним людям щось дуже важливе. В їх розповіді, при бажанні, ви почуєте і гордість за сповна виконаний обов’язок, і гіркоту нереалізованого і помилкових вчинків, занепокоєння про наше майбутнє, застереження від невірних кроків і хибного шляху…


    Для історичного краєзнавства найвищим мірилом і найвищою цінністю є ота конкретна і цілісна Людина про, яку ми вже не раз згадували. Людина в усім її розмаїтті і повноті, щастя якої не може обмежуватися матеріальним достатком, ситістю і тривіальним успіхом. Людина, яка варта тієї глибини, що в неї закладена. Людина, яка відповідальна за середовище свого проживання. Людина-творець. Людина, яка усвідомлює себе ланкою в безкінечному ланцюгу життя і метаморфоз, що поєднує Минуле, Сьогодення і Майбутнє.

    Г. Єфімов
    ГО «Краєвєд»

    Архів подій

    2023
    2022
    2021
    2020
    2019
    2018
    2017
    2016


    © КРАЄЗНАВЦІ ОДЕЩИНИ 2013-2024        Відкриваємо історію Півдня України