ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ
   

ПРОЄКТИ
  • Мапи
  • Книги
  • Статті
  • Періодика


  • ОБЛАСНИЙ ПОДІЛ
  • Березівський р-н
  • Б-Дністровський р-н
  • Болградський р-н
  • Ізмаїльський р-н
  • Одеський р-н
  • Подільський р-н
  • Роздільнянський р-н

  • Баштанський р-н
  • Вознесенський р-н
  • Миколаївський р-н
  • Первомайський р-н


  • СТАТИСТИКА




    ІСТОРІЯ МІСТ І СІЛ

    м. Миколаїв   


    ІНЦИДЕНТ З АНГЛІЙСЬКИМИ ПАРОПЛАВАМИ
    У АКВАТОРІЇ ВАРВАРІВСЬКОЇ ХЛІБНОЇ ПРИСТАНІ
    ЯК ОДИН ІЗ ФАКТОРІВ ПОЧАТКУ
    ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНОЇ МОДЕРНІЗАЦІЇ
    ЇЇ ІНФРАСТРУКТУРИ У КІНЦІ ХІХ – НА ПОЧ. ХХ СТ.

    Розвиток економічного благополуччя жителів поселень Одеського повіту сприяв збільшенню кількості продукції сільськогосподарської діяльності. Це своєю чергою призводило до активізації торговельних операцій між населенням, що також з одного боку насичувало населені пункти коштами, а з іншого сприяло активізації розвитку інфраструктурних об’єктів, необхідних для виконання торгових операцій з зерном.

    Розвиток хлібної торгівлі та специфіка діяльності місцевих торговців, а саме практика виїзду до сусідніх з містечком Варварівка волостей для купівлі збіжжя, дозволили створити декілька малих пристаней у поселеннях повіту розташованих на березі Південного Бугу та збільшити загальні об’єми водних перевезень. Все це сприяло розвитку торгівлі зерновим хлібом на кораблі у самому містечку.

    Варварівка на мапі Херсонскій губренії, 1860 р.

    Перші клопотання з проханням відкрити організований підвіз зерна від Варварівки до Попової балки водою було висунуто 1867 року. Планувалося виконувати перевезення плавучими засобами Російського Товариства Пароплавства та Торгівлі, проте через високу ціну, висунуту Товариством, а саме 25 копійок з чверті, перевезення налагодити не вдалося [5, c. 479].

    Активна робота Варварівської хлібної пристані розпочалася у 80-ті рр. ХІХ століття на фоні загального збільшення кількості та якості вирощуваного місцевим населенням зерна. Відвантаження на пристані здійснювалося за двома напрямками. Перший об’єднував дрібні партії, придбані торговцями, котрі переправлялися до Попової Балки або до Одеського комерційного порту, другий орієнтувався на завантаження суден для відправки закордон.

    Загальний вид на Варварівку з Миколаєва

    У 80-ті рр. ХІХ ст. завантаження великих суден відбувалося не повністю. Після отримання частини вантажу, що дозволяла безпечно відійти від пристані, судно відходило від берега з баржами, з яких і відбувалося довантаження [4, с. 19].

    Щороку, нарощуючи об’єми вантажів, пристань змогла організувати фактичне збільшення об’ємів відвантажених вантажів у 15 разів. За чотири роки (з 1884 по 1888) об’єм вантажів на пристані збільшився з 173.840 пудів у 1884 р. до 2.750.720 пудів у 1888 р. [4, с. 20].

    Враховуючи інтенсивність розвитку зернової торгівлі у містечку, та зростаючу роль пристані як вузлового пункту експорту зерна в межах імперії та світу, Одеське повітове земство планувало виконати у містечку великий обсяг робіт, що покращили б умови торгівлі. Для цього, зокрема, земством розпочато роботи над шосе для підвозу зерна [1].

    Проте необхідно зазначити, що активна промислова діяльність на пристані не відбувалася без ексцесів. За повідомленням місцевої одеської преси, на початку травня 1894 р. біля хлібної пристані села Варварівки відбулося зіткнення двох англійських пароплавів. Біля пристані стояв одним з бортів англійський пароплав «Венеція», приписаний до Лондонського порту (капітан судна Міллер), котрий приймав зафрахтований вантаж пшениці для вивозу за кордон. До моменту зіткнення на «Венецію» було завантажено 3.500 чвертей зерна (2.000 конторою «Мас і Кo». і одна тисяча конторою «Ерліха»). Біля пароплава також стояла берлина компанії «Тихонов і Кo», завантажена 8.800 пудами пшениці, яку мали перевантажитися на пароплав.

    Увечорі від Попової балки до Варварівки почав рух англійський пароплав «Аделіна Патті», приписаний до порту міста Сандерленд (капітан судна Сінклер). За поясненням капітана, він змушений був причалювати повним ходом, оскільки боявся зачепити баржі й берлини, які обмежували йому доступ до Варварівської пристані.

    Пароплав «Аделіна Патті»

    Підійшовши до неї, «Аделіна Патті» з сильним поштовхом зачепила ніс пароплава «Венеція», що видавався вперед, і причинила судну пробоїну. «Венеція затонула протягом 10–15 хвилин, проте оскільки глибина річки складала 28 футів, пароплав не зміг повністю зануритися під воду. Над хвилями лишилися щогли, труба та капітанська рубка.

    Постраждалих унаслідок аварії не було. Все майно команди та пароплавні документи встигли викинути на берег. Берлина компанії «Тихонов і Кo», отримавши удар від пароплава «Венеція», швидко затонула. У ході вирішення питання аварії до місця зіткнення було викликано англійського віцеконсула в Миколаєві Артуза Вудгауза, під егідою котрого було вжито заходів щодо розміщення команди та службовців пароплава [2].

    Протягом тижня з дня аварії управляючою компанією пароплава «Венеція» для його підняття з Константинополя було направлено пароплав під англійським прапором, який днями приступить до роботи. Затонуле судно планувалося підіймати за допомогою викачування води помпами, а не застосовувати більш поширений у той час американський спосіб повітряного мішка [3].

    Замітка в газеті «South Wales Daily News» (15th May 1894, p.6)

    Окреслена аварія стала один із факторів, що вплинув на пришвидшення технічного оснащення Варварівської пристані та чіткої організації процесів навантаження, що у свою чергу збільшимо пропускні можливості пристані. Зростання товарного обороту на Варварівській хлібній пристані робило її конкурентоспроможною у регіоні. Дослідження стосунків між Миколаївською міською управою та Миколаївським комерційним портом з одного боку, та Одеською повітовою управою з іншого у питанні існування Варварівської хлібної пристані потребує детального дослідження.

    Література:
    1. Местные новости : [Одесская земская управа] // Одесские Новости. 1894. № 2935, суббота, 23 апреля (5 мая). C. 3
    2. Новости Юга (От наших корреспондентов) : [Николаев, 8 мая. Столкновение двух английских пароходов у Варваровской пристани] // Одесские Новости. 1894. № 2947, четверг, 5 (17) мая. С. 3
    3. Новости Юга (От наших корреспондентов) : [Николаев, 9 мая] // Одесские Новости. 1894. № 2953, четверг, 12 (24) мая. С. 3
    4. Отчет Одесской уездной земской управы за 1889 год. Одесса : Славян. тип., 1890. 395 с. разд. паг.
    5. Янсон Ю. Статистическое исследование о хлебной торговле в Одесском районе / [соч.] Ю. Янсона, доц. Имп. С.-Петерб. ун-та, д. чл. Имп. Рус. геогр. и Имп. Вольн. экон. о-в. Санкт-Петербург : В тип. В. Безобразова и комп., 1870. [2], II, IV, 490 с.



    Публікація:

    Дробний В. С. Інцидент з англійськими пароплавами у акваторії Варварівської хлібної пристані Одеського повіту Херсонської губернії у травні 1894 р. як один із факторів початку техніко-економічної модернізації її інфраструктури у кінці ХІХ – на поч. ХХ ст. / В. С. Дробний, Г. П. Коваль // Матеріали 21-ї Всеукраїнської наукової конференції «Актуальні питання історії науки і техніки» / Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. – Київ, 2022. – С. 62–65. – Бібліогр.: с. 64–65.

                            Завантажити з Google Диск

                            Завантажити з Меgа Cloud




    Опубліковано на сайті: 26.11.2022


    МІСТО МИКОЛАЇВ

    Місцевості та
    житлові масиви

  • 13 лінія
  • Абісинія
  • Аляуди
  • Балабанівка
  • оcтрів Батарея
  • Велика Корениха
  • Варварівка
  • Воєнна Слобідка
  • Дикий Сад
  • Інвалідний Хутір
  • Історичний центр
  • Богоявленський
  • Кульбакине
  • Ліски
  • Ліски-2
  • Мала Корениха
  • Матвіївка
  • Морпорт
  • Намив
  • Новий Водопій
  • Причепівка
  • ПТЗ
  • П'ять кутів
  • Робоча Слобідка
  • Ракетне Урочище
  • Північний
  • Сади
  • Селище Горького
  • Сонячний
  • Соляні
  • Сортировка
  • Старий Водопій
  • Вантажний вокзал
  • Сухий Фонтан
  • Темвод
  • Тернівка
  • Царське село
  • Центральний Ринок
  • Широка Балка
  • Ялти
  • Яхт-клуб



  • © КРАЄВЄД 2013-2022        Відкриваємо історію одеського краю