ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ
     

ПРОЄКТИ
  • Мапи
  • Книги
  • Статті
  • Періодика


  • ОБЛАСНИЙ ПОДІЛ
  • Березівський р-н
  • Б-Дністровський р-н
  • Болградський р-н
  • Ізмаїльський р-н
  • Одеський р-н
  • Подільський р-н
  • Роздільнянський р-н

  • Баштанський р-н
  • Вознесенський р-н
  • Миколаївський р-н
  • Первомайський р-н


  • СТАТИСТИКА




    СПИСКИ НАСЕЛЕНИХ МІСЦЬ


    ІСТОРІЯ СЕЛА ШУРИНЕ


    На південному заході від міста Миколаєва, на відстані одного кілометра від Старої Очаківської дороги знаходиться село Шурине. Назва його, за спогадами старожилів, походить від імені доньки землевласника барона Рено Олександри по іншому Шури. На місці, де тепер знаходиться село, стояли кошари для овець та декілька житлових будівель для чабанів.

    Цей чабанський хутір з кошарами та прилеглими землями мав передати в спадок батько своїй доньці. Коли хто їхав на кошари, то говорив, що їде на Шурине. Так ця назва закріпилася і зберіглась до наших днів. На цьому хуторі був великий ставок та криниця з питною водою.

    Заселення села розпочалося після того, як в 1909 році кілька селянських родин – Білого Г.Ю., Білого С.Ю. та Швеця М.Б. – взяли в оренду землю на 50 років. Село поступово почало зростати. За переписом 1916 року в цьому селі було вже 28 дворів, де проживало 64 особи чоловічої статі та 87 – жіночої. Основним заняттям селян було землеробство та тваринництво. Селянські діти по можливості навчалися в земській школі, яка знаходилася в сусідньому селі Королеве. Ця школа була відкрита ще в 1890 році. До речі, в цьому селі знаходився і медичний пункт, де люди в разі потреби могли одержати медичну допомогу.

    Після революційних подій громадянської війни та ворожої інтервенції 1917-1920 роки було встановлено радянську владу. Селяни стали повноправними господарями землі. На початку 20-х років минулого століття кількість жителів села Шурине різко зростає за рахунок переселенців з центральних районів України.

    Шурино на мапі 1923 року. Карта з фондів ГО «Краевед»

    В 1923 році була переведена сюди школа з села Королеве, яка називалася Королево-Шуринська трудова школа. Завідуючою установи була Ковбасенко Ганна. В 1930 році створюється Шуринська сільська рада. В цьому ж році організовано колгосп імені Сталіна. Першим головою колгоспу був Юкальчук П.Д., а згодом Спиця А.М. В колгосп ввійшло 116 дворів, який налічував 412 колгоспників. Незважаючи на складність економічних та політичних умов життя господарство завдяки невтомній праці селян зміцнює свою матеріально-технічну базу. Розбудовувалися виробничі підрозділи. Покращувалася агротехніка. Це дало змогу колгоспникам в 1940 році розпочати будівництво приміщення для клубу та бібліотеки. Мирна праця людей була перервана Другою світовою війною.

    12 серпня 1944 року село було окуповане німецько-румунськими загарбниками. Для жителів настав час важкого підневільного життя. 30 березня 1944 року було звільнено село від окупантів. Вагому частку в боротьбу внесли жителі села 3 початку війни і після визволення все населення працювало на фронт, на перемогу над ворогом Не тільки працею, а й зброєю в руках захищали та звільняли свою землю від ворога Великої ціною була отримана перемога над нацизмом.

    Пямятник воїнам односельчанам в селі Шурине

    40 осіб полягли смертю хоробрих на полях битв з ворогом. Не багато повернулося до рідного дому Серед них: Білоруський П.П., Заворотнюк І.Ф. Костирко М. В. Мустяца Г.І. Соколов В.С., Шарандак О.П. їхній ратний подвиг було відзначено бойовими нагородами.

    Не всі повернулися з концтаборів: Білоруський О.П., якого було спалено в таборі смерті Бухенвальд. Загинули в таборах Білий В.І., Резниченко Г.Л. Дивом залишилися в живих Браксмаєр Л.С., Браксмаєр Н.Д., Теленко І.І.

    Не дивлячись на великі втрати, які були нанесені ворогом, в післявоєнний час почався період відновлення колгоспного господарства. Долаючи всі труднощі колгоспники за короткий час вийшли на довоєнні рубежі. Був закладений фруктовий сад. Розвивалося овочівництво.

    Другий клас Шуринської початкової школи 02.09.1948 рік. По центру стоїть вчителька Лисенко Марія Зіновіївна. Фото з зібрання Дробного В.С. надане родиною Марії Зіновіївни.

    В різний час колгосп очолювали Білий М.П., учасники бойових дій Клименко І.Ф., Соколова Г.І.. Поліпшувалися і соціально-побутові умови життя. На базі пологового будинку, який було відкрито ще в 1938 році, було створено дільничну лікарню. Відновили свою роботу школа, клуб бібліотека. Було організовано сільпотребкооперацію. До 1957 року в селі працювала сільська рада.

    1957 року землі колгоспу відійшли до радгоспу імені Кірова. Господарство продовжувало нарощувати темпи розвитку розвиваючи тваринництво, поліпшуючи агротехніку землеробства. Зводяться житлові будинки. В 70-х роках ряд працівників було відзначено високими урядовими нагородами. Серед них механізатор Ємец І.Д. та доярка Лисого Л.Г.

    1983 року в результаті політики розкрупнення господарств на базі земель радгоспу імені Кірова створюється нове господарство – радгосп «Космос», до складу якого увійшли землі Шуринського, Жовтневого та Безводнянсько відділків. Центром радгоспу стає село Шурине. Почався новий виток розвитку села. З’являються нові вулиці, прокладаються дороги з твердим покриттям.

    Відновлюється школа, з восьмирічним строком навчання, у 1994 її реорганізовано у школу І-ІІ ступенів. Відкривається новий дитячий садочок.

    Зміцнюється і матеріально-технічна база господарства. В 1992 році на базі радгоспу “Космос” створюється КСП «Космос», яке в 2000 році було реорганізовано в приватне підприємство Агрофірми "Відродження”, яку очолив Челяк В.М.

    В результаті втілення в життя Земельного Закону України землі були розпайовані серед працівників господарства. Створено кілька фермерських господарств. В 2004 році було завершено Будівництво газопроводу до населеного пункту. Населення становить 475 осіб. Орган місцевого самоврядування – Безводненська сільська рада.



    Сосуля Віктор Васильович
    Краєзнавець, член ГО
    «ОКМР» Світовид»

    Миколаївський р-н
    Інтерактивні карти
  • OpenStreetMap
  • Карти Google


  • Історія
  • Херсонська губ.
  • Одеська губ.



  • с.Весняне
  • с.Зелений Гай
  • с.Кандибине
  • с.Ковалівка
  • с.Кринички
  • с.Михайлівка
      (Ульянівка)
  • с.Нечаяне
  • с.Новогригорівка
  • с.Новоселівка
  • с.Петрівка
  • с.Петрово-Солониха
  • с.Сливине
  • с.Степове
  • с.Трихати
  • с.Трихатське
  • с.Червоне Поле
  • с.Шурине

  • Часи минулі
  • х.Мартина
  • х.Солонихський



  • © КРАЄЗНАВЦІ ОДЕЩИНИ 2013-2024        Відкриваємо історію Півдня України