Меню сайта

Область и районы
  • Ананьевский р-н
  • Арцизский р-н
  • Белгород-Днестр-й
  • Беляевский р-н
  • Березовский р-н
  • Болградский р-н
  • Великомихайловский
  • Ивановский р-н
  • Измаильский р-н
  • Килийский р-н
  • Кодымский р-н
  • Лиманский
      (Коминтерновский) р-н
  • Николаевский р-н
  • Одесса
  • Одесская обл.
  • Окнянский
      (Красноокнянский) р-н
  • Подольский
      (Котовский) р-н
  • Овидиопольский р-н
  • Раздельнянский р-н
  • Ренийский р-н
  • Саратский р-н
  • Татарбунарский р-н

  • Николаевская обл.
  • Николаевский р-н





  • Яндекс.Метрика


    ОКНЯНЩИНА НА СТАРОДАВНІХ КАРТАХ


    "Окнянщина на стародавніх картах" – шанс побачити, як картографи зоображували територію Окнянського району в давнину. Можна прослідкувати, як змінювалися риси георафічних орієнтирів – річок, балок, в якій послідовності появлялися перші населені пункти. Тогочасні географи не завжди точно передавали топографічну правдивість, інколи просто копіюючи дані з інших карт, повторюючи помилки своїх попередників.

    Наприклад, річка Тростянець, що тече через с. Чорну, довгий час називалась теж Чорною, і вже на початку ХХ ст. була помилкова названа Тростянцем. Справжній Тростянець бере свій початок в Подільському районі біля села Романівка, тече з півночі на південний захід через Нестоїту, Нову Кульну, Стару Кульну, Гавіноси, Дігори і вже в Топалі з’єднується з річкою Чорною, котра, як уже було сказано, помилково називається сьогодні Тростянцем.

    До нашої уваги представлені 9 фрагментів старих карт, починаючи з середини XVIII ст. Під кожною картою коротка характеристика до неї.


    Фрагмент карти Боплана 1648 року. Гійом Левассер де Боплан – інженер і військовий картограф французького походження. З початку 1630-х до 1648 р. перебував на польській службі, на території України. Карта була складена з орієнтиром на південь, тому вона в перевернутому положенні. Ми бачимо ріки Сухий Ягорлик - 1 та Мокрий Ягорлик - 2, на якій стоїть смт. Окни.


    Фрагмент карти Польщі картографа Рицци Заноні 1667 року. Не можна не помітити, що ліва притока Дністра нанесена невірно, і, можна припустити, що автор мав на увазі річку Тростянець, хоча остання впадає не в Дністер, а в долину Ягорлика. Поки що не можливо зіставити з сучасними селами, позначеними на правому березі Мокрого Ягорлика – Bialka (Балка) та Mlinice (Млинище), хоча це можуть бути села в долині р. Тростянця: Топали, Чорна, Кульна і навіть Нестоїта.


    Фрагмент карти “Театра войны при Днепре, Днестре и Дунае реках в MDCCXXXVII году” (1738 р.), виданої Акадамією наук в Петербурзі. Близько 1715 року мандрівники, що їхали з Києва у Константинополь, в районі кордону між Польщею та Кримським ханством зафіксували таку ситуацію: “а понеже [пониже] Егорлык стоит при Днестре в долине и подошли к нему еще 2 речки, именуемые Егорлыки, один большой, а другой меньшой, да с бендерской стороны высокая гора, и тем Егорлыком окончилась польская граница. А владеет им крымский хан, и Дубосары от него в двух милях; за ханом же и тем Егорлыком и Дубасарами по 1714 год управлял присланный от хана изменник Пляка, а в Егорлыке жителей волохов и болгаров и жидов с 200 домов, и для христиан в том местечке Егорлыке есть церковь великомученика Георгия, а фартеции никакой нет; а ныне тем Егорлыком вместо Пляки управляет сотник Егорлыцкий казак прозванием Апостас [Анастас], а в Дубасарах Хвастовский казак Гаврило Алейченкой, который прежде сего служил при Палее, а Пляка оставлен и живет в Дубасарах в рядовых казаках”.


    Фрагмент генеральної карти Польщі виданої в Парижі картографом Рицци Занноні в 1666 році. На карті вказані значні лісові масиви. Дані XVII ст. свідчать про значні ліси в подільському Придністров’ї, що є нехарактерною рисою для нашого часу. Уже в середині XIX ст. від цих лісів майже нічого не залишилось. Завдяки цим лісам село Чорна і отримала свою назву. Назва села походить від долини, в якій зараз розташоване село. Колись цю долину вкривали густі чорні дубові ліси. Близько 300 років тому серед цих дубових лісів й оселилися перші поселенці. З часом місцевість навколо села змінювалася. Жителі вирубували ліс, а звільнені ділянки використовували для хліборобства. Та чи варто сприймати все так буквально? Непривітна назва села змушує замислитися: чи справді приводом для назви став тільки густий ліс, котрий покривав долину. Чорні ліси ще в давніх переказах та легендах вважались загадковими, небезпечними, заселеними нечистою силою, розбійниками. Старожили з села Коси згадують, “колись місцевість ця вся була покрита дрімучими лісами, які слугували притонами для розбійницьких ватаг”. В нашому випадку мова йде про гайдамаків. За селом Антонівка є ліс, який називається Гайдамацьким.


    Фрагмент рукописної карти Брацлавського воєводства сер. XVIII ст. 1566 року Брацлавщина була перетворена на воєводство, до якого увійшла наша територія. На півдні межі Брацлавщини виходили до Дністра, Ягорлика та Кодими, за якими лежав татарський степ – Татарія. На карті вказано с. Топали та р. Ягорлик.


    Фрагмент карти 1774 року. Тепер на картах стали появлятися перші села: 1 - Черна та 2 - Тарпала (Топали). Також схематично показані поселення кочівників. Перебування нашої території під впливом тюркських кочівників, татарської орди залишило нам на даний час багато географічних назв, якими ми користуємося до теперішнього часу. Сам топонім назви річки Ягорлик походить від тюркського слова agrilik (тур. egrilik), що означає «кривизна», «зігнутий». Тут мається на увазі саму річку, яка має вигляд зігнутої шаблі.


    Фрагмент рукописної карти 1772 року. 25 вересня 1768 Туреччина оголосила Росії війну. Російське командування направило за Буг кавалерійські загони, які нападали на тили турецької армії, а в серпні 1769 р. майор Зорич захопив Дубоссари і спалив їх. Потім в Подністров'я увійшов загін під командуванням X. Вітгенштейна.


    Побережжя – володіння польського магната Олександра Любомирського. Маєтності Побережжя на той час поділялися на 4 економії, котрі в свою чергу ділились на ключі (волості). Село Чорна разом з іншими подністровськими селами входило до Чорнянського ключа Надкодимської економії Брацлавського воєводства. На карті кінця XVIII ст. ми бачимо значну частину сіл району, які знаходилися на кордоні з очаковськими татарами.


    На одній із карт 1800 року долина села Чорни (Єзорни, як на карті) називається Кармагуль, від назви колишньої безлюдної пустоші. «Нижче Кам'янки, – пише тодішній мандрівник Яблоновський, – між Кучманським Шляхом і Дністром до річки Ягорлик розляглась караульсько-ягорлицька пустеля. У самого її початку стояло колись, як би на сторожі, над самим Дністром, містечко Караул (Karawol) c першою згадкою під 1411 роком».



    Окнянський р-н
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google



  • Чорна
  • Тригради (Фріденсталь / Friedenstal)
  • Вижино (Германсталь / Germannstal)
  • Новосамарка (Софіївка / Sofiental)
  • Нагірне (Марієнберг / Marienberg)



  • Часи минулі

  • Чорнянська волость
  • Ставровська волость
  • Малаєштська-2 (Малаївська) волость
  • Чорнянський район
  • Окни - володіння князів Гагаріних.

  • community@kraeved.od.ua        КРАЕВЕД © 2013-2017        Открываем историю одесского края