Меню сайта

Область и районы
  • Ананьевский р-н
  • Арцизский р-н
  • Белгород-Днестр-й
  • Беляевский р-н
  • Березовский р-н
  • Болградский р-н
  • Великомихайловский
  • Ивановский р-н
  • Измаильский р-н
  • Килийский р-н
  • Кодымский р-н
  • Лиманский
      (Коминтерновский) р-н
  • Николаевский р-н
  • Одесса
  • Одесская обл.
  • Окнянский
      (Красноокнянский) р-н
  • Подольский
      (Котовский) р-н
  • Овидиопольский р-н
  • Раздельнянский р-н
  • Ренийский р-н
  • Саратский р-н
  • Татарбунарский р-н

  • Николаевская обл.
  • Николаевский р-н








  • История края
    А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
    A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z


    До 227-річчя з дня заснування села Нечаяне

    Село Нечаяне було засноване в 1792 році полковником Федора Козловим, який після закінчення російсько-турецької війни 1789 – 1791 рр., одержав тут від царського уряду 6430 десятин землі. Першими жителями стали переселенці з Тульської та Рязанської губерній. У 1794 році в селі нараховувалося 130 жителів: 77 чоловіків та 53 жінки. До 1927 року село також називали Козлово.



    В 1850 році в селі нараховувалося 334 жителя. У 1856 році в поселенні числиться 45 дворів. На 1858 рік в селі Нечаяне (Козлово) нараховується 76 дворів та 534 жителі, з них – 280 чоловіків та 258 жінки.

    У 1865 році в селі почала діяти земська школа. У 1882 році в селі нараховується 92 двори та 694 жителі. 90 дворів належать звільненим поміщицьким селянам, 2 двори – поміщицькі. Основна маса жителів – українці.

    Згідно за даними «Списку населених місць Херсонської губернії за 1887 рік» в селі Нечаяне нараховувалося 457 жителів. Крім того зазначено, що в поселенні розміщується земська почтова станція.

    Станом на 1886 р. у селі, центрі Нечаянської волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 520 осіб, налічувалось 82 дворових господарства, існували православна церква, школа, земська станція, камера мирового судді та лавка. За 4 версти – поштова станція. За 17 верст – рибний завод. За 18 верст – православна церква, лавка.


    Через 10 років, у 1896 році у селі, мешкало 813 осіб, налічувалось 120 дворів, існували православна церква, школа, де навчалося 54 учнів (35 хлопчиків та 19 дівчаток), земська поштова станція, камера мирового судді та 2 лавки. Діяла лікарня та при ній притулок для непрацеспроможних. В лікарні працювали один лікар та 2 фельдшери. Також в селі існував ветеринарний пункт та працював один ветеринарний лікар. В 1910 році була заснована міністерська двокласна школа.

    ***

    Тут необхідно відволіктись від подій в історії села і детальніше поглянути на історію сільського храму. Отже, в 1802 році в селі збудовано перший храм Покровський. У 1822 році на його місці збудовано кам’яний одно престольний храм на честь Святого Преображення Господнього. Кошти на побудову храму виділив сам полковник Козлов. В 1929 році з храму знято дзвони, в 1935 році церкву закрито для богослужінь. З переходом у 1941 році села до складу територій окупованих німецько-румунськими військами богослужіння в храмі було відновлене. В 1947-1948 роках храм зруйновано.


    На початку 60-х років ХХ століття в селі відкрито молитовний будинок. 12 червня 2009 року Владика Пітірім, секретар єпархії протоієрей Петро Струкало та духовенство 2-го Миколаївського благочиння звершили молебень та заклали капсулу для будівництва храму. 20 червня 2009 року розпочалося його будівництво. Великий внесок у відродження храму Преображення Господнього в селі Нечаяне зробив її настоятель протоієрей Сергій Василишин та меценат Горбатов В. М.


    У вересні 2012 року Благочинний протоієрей Віктор Сулима та священики благочиння звершили молебень освячення дзвонів.



    ***

    Влітку 1905 р. у селі спалахнув селянський виступ. Повсталі вимагали збільшення оплати праці, а також зменшення орендної плати за землю і пасовища. Очолив цей виступ А. В. Колотій. Виступ було придушено за допомогою поліції, учасників відправлено або до Очаківської фортеці або до Сибіру. Взимку 1906 р. селяни підпалили будинок сільського урядника.

    Згідно зі «Списком населених місць Херсонської губернії за 1917 рік» в селі Нечаяне нараховується 210 домогосподарств та 1060 жителів, з них – 479 чоловіків та 581 жінка. Крім цього необхідно зазначити, що в адміністративному відношенні село управляється сільським товариством, найважливіші питання якого вирішувалися на сільському сході. Поточні питання вирішували обрані на сільському сході староста та писар. Також в селі розміщувалася поштово-телеграфна станція.

    В січні 1918 року – було обрано сільську раду. Восени 1918 було створено комуну та Нечаянський виконком.

    У 1920 році, після остаточного встановлення в селі радянської влади, створюється сільське споживче товариство. Цього ж року тут було відкрито відділення кредитного банку. В лютому 1923 р. почався процес організації першої артілі. До її складу увійшло 41 селянське господарство, головою обрали Л. І. Качанова. В травні 1927 року почало діяти молочне товариство, з якого пізніше виріс маслозавод.

    В 1929 році створено радгосп ім. Горького. Наступного року на його базі створено зернофабрику ім. Петровського. В 1931 році господарство мало 86 тис. га землі.

    В 1930 році відкрито сільський клуб. Діяла стаціонарна кіноустановка та радіовузол. В 1932 році збудовано приміщення середньої школи, в якій навчалось понад 400 учнів, працювала лікарня на 35 ліжок, діяв дитячий садок та ясла.

    У 1932 році шляхом розкрупнення створено радгосп «Нечаянський», який став одним із найбільших радгоспів району. У своєму господарстві він мав 36 тракторів, 28 комбайнів, 10 автомашин, добре устатковані майстерні, млин, олійня. Щороку радгосп засипав у державні засіки понад 10 тис. тонн хліба.

    Після нападу нацистської Німеччини понад 300 жителів пішли до лав Червоної армії. 9 серпня 1941 року село захопили німецькі війська. 28 березня 1944 року – День визволення с. Нечаяне.

    120 нечаянців відзначені орденами та медалями за мужність і відвагу на фронтах Німецько-радянської війни. Імена 98 нечаянців, які загинули у боротьбі з загарбниками, увічнені на меморіальних дошках сільського пам'ятника.

    Після звільнення села почалася відбудова. Поновили свою діяльність господарства та сільська рада.

    В 1957 році в селі народився радянський український актор театру і кіно, заслужений артист Чуваської АРСР (1971), заслужений артист УРСР (1978), член Спілки кінематографістів України Мірошніченко Віктор Миколайович.


    В.Н. Мирошниченко (кадр из фильма «В бой идут одни старики»)

    В 1975 році в селі побудоване нове триповерхове шкільне приміщення.

    В результаті реорганізації сільського господарства створено СТОВ «Нечаяне» та 24 фермерські господарства.

    Працюють 10 приватних магазинів та 4 бари, торговельний павільйон в с. Нечаяне. Цех по переробці соняшника забезпечує потреби олією населення сільської ради.



    © Дробний В.
    фото Максим Запорожченко
    2017 р.



    Миколаївський р-н
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google


  • История
  • Херсонская губ.
  • Одесская губ.




  • с.Весняне
  • с.Кринички
  • с.Михайлівка
      (Ульянівка)
  • с.Нечаяне
  • с.Новогригорівка
  • с.Новоселівка
  • с.Петрівка
  • с.Трихати


  • Часи минулі
  • х.Солонихський

  • community@kraeved.od.ua        КРАЕВЕД © 2013-2017        Открываем историю одесского края