Меню сайта

Область и районы
  • Одесса
  • Черноморск
      (Ильичевск)
  • Одесская обл.
  • Ананьевский р-н
  • Арцизский р-н
  • Балтский р-н
  • Белгород-Днестр-й
  • Беляевский р-н
  • Березовский р-н
  • Болградский р-н
  • Великомихайловский
  • Захарьевский р-н
      (Фрунзовский)
  • Ивановский р-н
  • Измаильский р-н
  • Килийский р-н
  • Кодымский р-н
  • Лиманский р-н
      (Коминтерновский)
  • Николаевский р-н
  • Окнянский р-н
      (Красноокнянский)
  • Подольский р-н
      (Котовский)
  • Овидиопольский р-н
  • Раздельнянский р-н
  • Ренийский р-н
  • Саратский р-н
  • Татарбунарский р-н
  • Тарутинский р-н

  • Николаевская обл.
  • Николаевский р-н
  • Очаковский р-н








  • История края
    А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
    A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z


    Історія села Кринички


    Сучасні Кринички оформилися як населений пункт на межі 1830-х -1840-го року. Першими жителями села стають вихідці із сусідніх сіл: Кам’яної Балки, Новогригорівки та Петрово-Солонихи.

    Можливо балка приглянулася їм пишними травами, гарним та глибоким природним ставом, захищеністю від сильних вітрів котрі дули там на горі, на вершині балки.

    Так мабуть думали перші поселенці котрі в першу чергу почали будувати собі будинки. Спершу певно звичайні землянки, потім вже з плином часу вони переросли у прості селянські мазанки чисто вибілені та з солом’яним або очеретяним дахом. Та це буде дещо пізніше, а спочатку в майбутніх Криничках кілька сімей, три–п’ять господарств, та криниці чи колодязі. Не дарма ж поселення виникло в Лощині з назвою «Колодец Крюковой».


    Однією з перших карт що показує нам село на місці сучасних Криничок є карта «Європейської частини Росії» складена полковником Шубертом у 1840 році.

    Згідно з нею селу 174 роки. Та зупинімося детальніше на карті. Що ми на ній бачимо. А бачимо ми таке: Хутір Колодязі розташований на лівому березі лощини, що на карті названа Колодезь Крюковой. Поруч із хутором проходить польова дорога, яка з’єднує села Кам’яна Балка та німецьку колонію Карлсруе. Недалеко від хутора знайоме нам село Новогригорівка. Сам же хутір згідно з поясненнями до карти нараховує близько 3-5 дворів. Кількість жителів невідома.

    Наступним джерелом що повідомляє нам про село є книга «Херсонськая губерния. «Список населеных мест по свидетельству 1859 года», видана у 1868 році у Санкт-Петербурзі. Там у V розділі «Уезд Одеський стан 3», у графі «По транзитной дороге из города Николаева к колонии Вормс (нині Виноградне Березівського району Одеського області) на соединение с Одесско - Вознесенской почтовой дорогой» вказується такий населений пункт як «Софиевка (Колодези) хут. вл.». Вже тоді в селі нараховувалося 15 дворів, 39 чоловіків, 34 жінки.

    Подальшу історію села можна прослідкувати по картографічних виданнях по Херсонській губернії. Зокрема, поглянемо на карту 1868 року на ній, на місці села зображено хутір з дивною для нашого вуха назвою «Карнешке». Наступна карта, що показує нам село на місці сучасних Криничок датується 1869 роком. Якщо попередня карта була 10-верстова і на ній ледь – ледь видно населений пункт, то наступна вже 3-х верстова (1 верста – 1260 метрів) і на ній чітко видно село та його околиці, все ж з тою дивною назвою «Карнешке» з приміткою хутір, іншою назвою поданою в дужках є «Колодези», що свідчить про постійність населення та самоназви у хутора. Кількість будинків зазначена на карті 27.

    Далі звернімо нашу увагу на «Список населених місць Херсонської губернії» за 1896 рік . Там у третьому розділі, у підпункті за номером 29 і назвою «Петрівська волость» знаходимо населений пункт з назвою Шенфельд з поясненнями у дужках (Кринички) та припискою «німецька колонія». Не будемо вдаватися у опис колонії, а пояснімо, як українське село Софіївка (Колодязі) стало німецькою колонією Шенфельд.

    Отже так, рік 1873, німці із старих колоній заснованих протягом 1809-1830 років починають скуповувати землі губернії. Не стали винятком і землі навколо сучасних Криничок. Так старі Колодязі перетворилися на німецьку колонію з назвою «Шенфельд», що перекладається як «гарне поле». Жителів на рік заснування - 215чоловік, дворів 32, землі 3044 десятини (3653 гектари), у 1887 році жителів – 213.

    Та годі лірики, повернемося до опису. Отже, Шенфельд (Кринички) - німецька колонія на річці Солонисі, дворів 23, жителів 142 (70 чоловіків, 72 жінки) , римо-католицька церква, школа, учнів 37 (28 хлопчиків, 9 дівчаток), постоялий двір, повітове місто 166 верств , волосне та земське правління, станція Петрівська 10 верств, станція залізнична та парова пристань Миколаїв - 20 верств.

    Відносно церкви в селі, тодішній колонії, то відомо небагато. Зокрема, прихід Шенфельд був філіалом приходу Ландау з вікаріатом до 1911 року, коли виділився в окремий прихід. В 1915 році до приходу відносилися наступні поселення: Софіївка (Кринички), Штейнберг (Кір`яківка), Гольбштадт (Новоселівка) та Петрівка. Церкви в приході: приходська з каменю в Шенфельді та церква в Гольбштадті . Загальна кількість прихожан 1234. З 7 грудня 1897 року по 12 жовтня 1912 року священником у вікаріаті Шенфельд служить Еберле Леонард Іванович. За його активного сприяння церква села Шенфельд була прикрашена дерев’яними скульптурами. Наступником його був Бак Іоганн Бернардович, настоятель вже приходу Шенфельд.

    Тепер повернемося до статистики і звернемося до «Списку населених місць Херсонської губернії за 1917 рік». В ньому Кринички подаються з дещо незвичною назвою с. Софіївка (Шенфельд, Кринички), що може свідчити про те, що офіційна влада називала село по-своєму, а дві етнічні групи відповідно по своєму, німці – Шенфельдом, а українці та росіяни – Криничками. Отже, згідно із списком, у селі нараховується 75 приватних господарств, загальна кількість населення 466 осіб, з них 201 чоловік та 265 жінок. Також ми знаходимо свідчення про розміщення в селі поштово-телеграфної станції.

    У 1922 році в селі організовано дві невеликі артілі спільного обробітку землі «Дружба» та «Комуніст», які у 1930 році об’єдналися у колгосп імені Леніна, в якому нараховувалося 155 дворів та 674 колгоспники. За колгоспом закріплено 3027 гектарів землі, з них ріллі 2392 гектари, саду 9 гектарів, в особистому користуванні колгоспників 26 гектарів. Головою правління колгоспу був Антон Романович Шенер. Головою ревізійної комісії був Никонор Іванович Нор. Бухгалтером Іван Миколайович Штін.

    У 1926 році засновано Шенфельдську сільську раду, в якій нараховувалося 706 жителів з них 547 німців.

    Село розвивалося, багатшало, аж доки не прийшло велике лихо - не почалася Друга світова війна. Колгосп в екстремальних умовах збирає урожай, але не встигає евакуюватися. В кінці липня 1941 року навколо села починають готувати оборону, яку радянські війська займають за наказом від 12 серпня 1941 року. Обороняють село частини 9 армії Південного фронту зокрема 176 стрілецька дивізія . Увесь же корпус відходить у напрямку Трихати, Кринички, хутір Ольгин до переправи в районі села Трихат і подальшого виходу на рубіж річки Інгул щоб через район Христофорівки вийти у напрямку Берислава що під Херсоном і нарешті вирватися на оперативний простір.

    Саму оборону села можна прослідкувати за німецькими архівами (у німецьких документах ворогом називають радянські війська), отже:

  • 13 серпня ранок: 54 армійський корпус 11 армії знаходиться в 15 кілометрах західніше Миколаєва, 75 піхотна дивізія підійшла до самих Криничок. 30 і 11 армійські корпуси в переслідуванні ворога захопили більше 20 кілометрів території.
  • 13 серпня день: У районі Миколаїв - Трихати – Кринички ворожі сили намагаються забезпечити берегову переправу шляхом запеклого опору ар`єгардів. Через Буг відбувається рух ворожої техніки.
  • 14 серпня: Ввечері 54 армійський корпус зустрів сильний опір ворога в укріпленнях північно-західніше Миколаєва. Спроби прориву ворога , оточеного в районі Криничок і на сході Нечаяного в північно-східному напрямку, ліквідовані.
  • У радянських же джерелах про оборону Криничок згадується таке: у розпорядженні від 12.8.1941 серед частин що обороняють Кринички згадується вже відома нам 176 стрілецька дивізія та частини 150 стрілецької дивізії разом із кулеметною ротою 80 укріпленого району яка прикриває напрямок Кринички-Варварівка.

    Після переходу німецьких військ за Буг території села відійшли до румунської провінції Трансністрія (Задністров`я). Звільнення села почалося в ніч на 27 березня, коли частини 152-ї Дніпропетровської Червонопрапорної орденів Леніна, Суворова стрілецька дивізія переправилась через річку Південний Буг в районі сіл Гольбштадт, Кринички, Новогригорівки.

    Закінчилася війна і село почало поступово розвиватися, спираючись у своєму розвиткові на колгосп. Першим післявоєнним головою колгоспу був Федір Меркурович Орлов. Після нього колгоспом керує Мусіяка Л.А.

    Сучасну назву село отримало в 1946 році, винуватцями її стали 10 викопаних ще німцями криниць. Деякі з них збереглися до наших днів, але нажаль, не використовуються та засмічені. Хоча люди похилого віку і пам’ятають якою смачною них була вода. Цього ж року була створена власне Криничанська сільська рада, головою якої став Остапенко М. І.

    У 1957 році на базі Криничанського колгоспу та МТС створено радгосп «Криничанський», до якого на правах відділень увійшли колгоспи сіл Кринички, Новогригорівки, Новоселівки, Трихатського, Трихат, Морозівки (нині не існує), Петрово-Солонихи. Першим директором радгоспу призначено Косарєва П.П. В цей час радгосп обробляє близько 14 тисяч гектарів орної землі, нараховує 3500 голів ВРХ, в тому числі 1070 корів,1130 свиней, 19700 овець.

    В цей час в селі побудовано Будинок культури, школу, приміщення сільської ради, відчинено ФАП, кілька крамниць. Ведуться роботи з озеленення села. З 1979 по 1997 роки директором радгоспу працював Лаковський С.М. За цей час в селі побудовано дитячий садок на 150 місць, зараз він називається «Васильок».

    У 90-ті радгоспу не стало, земля розпайована. Створено ТОВ «Криничанське» та ТОВ «Довіра»і ще близько 25 фермерських господарств.

    У селі з 1880 року діє школа що мала статус земської початкової школи, навчання в ній велося німецькою мовою, а поряд викладалася українська. Опікувалася школою сільська громада, як її німецька так і українська частини.

    В 1903 році в школі навчалося 36 осіб, вчитель був один, а вже в 1920 р. в школі 75 учнів та 2 вчителів. У 1926 році створено Шенфельдську трудову школу, завідувач Антон І.І .

    З роками школа змінювала свій тип:

  • 1936 - неповна середня
  • 1937 - семирічна
  • 1954 - середня школа
  • До війни директором школи працював Волошин Микола Єфремович, який загинув в бою за переправу через річку Птичь 26.06.1944. Зараз директором працює «Відмінник народної освіти» Жигадло Ганна Миколаївна. Навчається близько 100 дітей з трьох навколишніх сіл – Новоселівки , Трихатського , Новогригорівки та власне Криничок.



    2016 р. © Віктор Дробний



    Миколаївський р-н
    Інтерактивні карти
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карти
  • Карти Google


  • Історія
  • Херсонська губ.
  • Одеська губ.



  • с.Весняне
  • с.Ковалівка
  • с.Кринички
  • с.Михайлівка
      (Ульянівка)
  • с.Нечаяне
  • с.Новогригорівка
  • с.Новоселівка
  • с.Петрівка
  • с.Петрово-Солониха
  • с.Трихати
  • с.Трихатське

  • Часи минулі
  • х.Мартина
  • х.Солонихський



  • community@kraeved.od.ua        КРАЕВЕД 2013-2019       Открываем историю одесского края