Меню сайта

Область и районы
  • Ананьевский р-н
  • Арцизский р-н
  • Белгород-Днестр-й
  • Беляевский р-н
  • Березовский р-н
  • Болградский р-н
  • Великомихайловский
  • Ивановский р-н
  • Килийский р-н
  • Кодымский р-н
  • Лиманский
      (Коминтерновский) р-н
  • Николаевский р-н
  • Одесса
  • Одесская обл.
  • Окнянский
      (Красноокнянский) р-н
  • Подольский
      (Котовский) р-н
  • Овидиопольский р-н
  • Раздельнянский р-н
  • Ренийский р-н
  • Саратский р-н
  • Татарбунарский р-н

  • Николаевская обл.
  • Николаевский р-н


  • Обсуждение в VK




    Яндекс.Метрика


    с. Єгорівка (Ферстерово)


    До історії виникнення та назви села Єгорівка

    Наше село Єгорівка розташоване за 40 км на північ від Одеси, на березі Хаджибейського лиману.

    В давні часи територія Північного Причорномор’я була свідком багатьох історичних подій. Тут жили племена епохи бронзи, кочували сармати, скіфи, греки заснували свої колонії-поселення, вели жваву торгівлю із сусідніми племенами, сюди здійснювали свої навали турецькі та татарські завойовники, вступаючи в бій з козаками.

    Родючі степові землі, теплий клімат, зручне географічне положення здавна приваблювали сюди людей, але осідати на цих землях було небезпечно.

    Лише після російсько-турецьких воєн другої половини XVІІІ століття, зокрема після підписання Ясського мирного договору 1791 р., землі до Дністра відійшли до Російської імперії, почалось планове та стихійне заселення краю.

    Точні дати заснування села Єгорівка не виявлено, але те, що це було початку XІX століття доводять історичні факти.

    В давнину, коли засновували села, і споруджували, як правило, церкви. Спорудження місцевої церкви завершилось в 1825 р. Ці відомості містяться в «Описание церквей епархии Херсонской и Таврической», що вийшла друком в Одесі в 1848 р. В «Описании» знаходимо: «В 1825 году в с. Егоровка, оно же и Ферстерово Одесского уезда, построєна Георгиевская каменная церковь. Построена генерал-лейтенантом Ферстером, именем кого и само село называется».

    Назви кожного села, як правило, унікальне явище. Вони обросли переказами, легендами. Ці назви ніби коріння, яке тримає кожне поселення на землі. Тому проблема відновлення історичного обличчя, завжди є актуальною і потребує свого розв’язання. На хвилі національного відродження повертається розуміння того, що назви це такі ж пам’ятники, які потрібно охороняти і знати про них нинішньому та прийдешньому поколінням.

    Отже, можна з достовірністю стверджувати, що село Єгорівка було засноване на початку XІX століття, а його засновником був військовий інженер, воєначальник Єгор Ферстер, який отримав ново приєднані до держави землі за військову службу.

    Окремо зупинимось на постаті Є. Ферстера. Народився Єгор Христіанович Ферстер в німецькому герцогстві Браушвейг в 1756 р. і все своє життя присвятив військовій службі. Його кар’єра розпочалася в 1786 р., коли він вступив на військову службу в елітний Преображенський полк в чині підпоручика. Під час служби в нього виявився талант військового інженера.

    Протягом багатьох років Єгор Христіанович керував будівництвом багатьох фортифікаційних споруд. Серед них – оборонна лінія укріплень в Севастополі, один з флангів Бородінських позицій, фортеці і споруди в Херсоні, Тирасполі, Хаджибеї (Одеси) і Аджидарі (Овідіопіль).

    В 1794 році за бойові та інженерні заслуги отримав у володіння землі в Одесі та передмістях особисто з рук Де Рибаса та Де Волана.

    Після участі в керівництві будівництва Одеси, Ферстер отримав завдання спорудити Овідіопіль з фортецею. Він став першим її комендантом. За імператорським наказом від 27 липня 1799 р., Є. Ферстер був звільнений в запас «за незнаніє служби и по сіє время форми рапортов отставляется от служби» (за несвоєчасне здання звіту).

    Побувши з 1799 по 1801 роки у відставці, Ферстер знову поступив на службу і був призначений начальником інженерної команди і будівництва гавані, фортець, карантинних споруд в Одесі.

    Під час російсько-турецької війни 1806 – 1812 р.р. перебував на військовій службі, приймав участь разом з козаками у взятті Аккерману, Килії, Ізмаїла.

    В період Вітчизняної війни 1812 року був призначений в армію князя Багратіона начальником інженерів і керував спорудженням укріплень, лагодженням доріг, будівництвом мостів. За хоробрість, виявлену під Бородіном отримав орден святої Анни І ступеня. В 1813 р. керував будівництвом мосту через р. Віслу, приймав участь в блокаді Гамбурга, за що був нагороджений орденом святого Володимира ІІ ступеня, а в 1814 р. отримав шведський орден Меча та французький орден Почесного легіона.

    В 1815 р., після повернення в Росію, займався спорудженням укріплень в Аккермані, Кілії, Ізмаїлі, Хотині, Бендерах. З 1817 р. Є. Ферстера призначають начальником Дунайського інженерного округу, а в 1819 р. – начальником інженерів ІІ армії.

    Закінчив свій життєвий шлях уславлений військовий інженер в Бендерах 4 листопада 1826 р. в чині інженер-генерал-лейтенанта. Його поховано на центральному кладовищі міста. А Одеса дізналась і оплакала одного із своїх засновників лише через 16 місяців після його смерті, про яку було повідомлено в газетному некролозі по Луїзі – дружині Є. Ферстера.

    Він, один з засновників міста, автор першого генерального плану Одеси, хоробрий воїн і талановитий інженер, помер в невіданні, в забутті. Немає в місті Одесі жодної назви, яка б носила його ім’я.

    Але його ім’я навіки залишилось в назві нашого та сусідніх сел. Назва села Єгорівка пов’язана із спорудженням на кошти Ферстера в 1825 році церкви Святого Георгія (Єгора). Сусідні села, які виникли на початку XІX століття – Мале Ферстерово (нині – с. Мале) та Христинівка (Єгор Христіанович) також в своїх назвах несуть пам'ять про цю визначну людину.

    За нашим селом закріпилось дві назви по імені та прізвищу його засновника – Єгорівка і Ферстерівка (Ферстерево, Фештерево, Велика Ферстерівка).

    Гарне місце розташування обрали для себе перші поселенці. Село знаходиться в Свинній балці, через нього протікає річка Мала Свиняча. Навколо багато схилів, ярів, на пагорбах, вкритих кущами терену і глоду пробиваються з-під землі дзвінкі джерельця. Опис природи краю знаходимо в повісті У.С. Нечуя-Левицького «Микола Джеря», що описує сусіднє село Калантаївку.

    «В невеликому яру перед їх очима розкинулась Калантаївка. Село було степове, на яру й попід горбами стояли маленькі хати-мазанки з невеличкими вікнами; коло хат стирчали хліви з високого очерету, вкриті очеретом. Скот заганяли в загороди, тільки обкопані ровом, або стояли стіни, - так само з очерету. Хліб складали в стіжки й молотили просто неба або гарманували кіньми та волами… На цілому селі не видно було ні одного дерева, навіть верби»

    Ймовірно, що першими мешканцями села були козаки розформованого Причорноморського козацтва. На старих кладовищах села можна побачити козацькі надгробні хрести. Це доводить і одеський вчений, доктор історичних наук І.В. Сапожников в книзі «Каменные кресты предместий Одессы» (кін. XVІІІ – XІX в.)

    Поступово населення зростало за рахунок біженців, безпаспортних.

    В статистичних збірниках, які видавалися в XІX ст. ми знаходимо матеріал про розвиток, розбудову села в цей період.

    Вже в 1859 р. в селі проживало 400 жителів, дворів було 86.

    Село Єгорівка (а з середини XІX ст.. частіше називався Ферстерово) за адміністративним поділом відносилось до Херсонської губернії Одеського повіту Білчанської волості.

    В селі в той час був урядник, фельдшер, поштова стоїчна станція, метеорологічна станція, 7 єврейських лавок, корчма, православна церква, єврейська синагога, пароплавна пристань.

    В 1860 р. в селі було насаджено 50 га лісу.

    Село розташоване на торговому шляху, який вів з північних районів Одеського повіту до м. Одеси. Воно було одним із 6 торгових містечок Одеського повіту.

    Протягом року 53 рази в село приїздили на базари селяни з великих сіл Білка, Янівка та безлічі малих.

    Сума річного привозу дорівнювала 15 тис. крб., а продавали товару на 4 тис. крб.

    Крім десятинних селян, які обробляли землю, в селі мешкали євреї-торговці, які мали свої лавки. До нинішнього часу збереглися великі погреби, в яких зберігали товари. Частина мешканців села різала каміння-черепашник на кар’єрах, що знаходяться поблизу села.

    Поступово зростала численність жителів. За даними на 1896 р. в селі вже проживало 484 жителя, з них 241 чоловік та 243 жінки.

    В 1890 році на ферстеревській пошті було 4 коней, тут був стоїчний пункт.

    В 1889 – 1890 р.р. на метеореологічний станції, що знаходилась в селі, були зафіксовані такі дані: опадів – 203 мм, середньорічна температура повітря +8, мінімальна – 16, максимальна +37.

    При Свято-Георгіївській церкві існувала церковно-приходська школа, де навчалось 6-8 хлопчиків, а в 1889 р. на сусідньому хуторі Єленівка була відкрита земська чотирикласна школа.

    Наприклад, в 1890 р. в ній навчалось 38 учнів (26 хлопчиків та 12 дівчаток). Працював тут один вчитель. В земських школах навчання було безкоштовним. Ця школа проіснувала до революції 1917 р.

    Також в селі була бібліотека, де знаходилось 313 томів книг, з них 50 для вчителів.

    Окрасою села і сьогодні є приміщення місцевої лікарні. ЇЇ спорудження почалось наприкінці XІX ст.. і завершилось в 1901 р. Лікарня була побудована на кошти земства, в ній могли лікуватись до 50 хворих, працювали в ній один лікар та 4 фельдшери. Селяни навколишніх сіл приїздили сюди за десятки верст, щоб отримати безкоштовну медичну допомогу.

    В ІІ половині XІX ст. поблизу села з’являються хутори-дачі, куди на літо приїздили на відпочинок заможні одесити. Це – Єленівка, Михайлівка, Вікторівка та інші.

    Транспортний зв'язок з Одесою здійснювався з 1865 р. через станцію Карпово, яка розташована за 7 км від села, після завершення будівництва першої в Наддніпрянській Україні залізниці Одеса – Балта.

    Фештеровці, переважно, мешкали в землянках-мазанках, мали глибокі колодязі, великі погріби, обробляли землю, розводили кіз, овець.

    Минуло вже два століття з часу заснування села, яке називають і нині Єгорівка, або Фештерово.

    Офіційно село почало називатися Єгорівка в 1950 р. (з 1924 по 1950 р.р. воно носило назву Уварово).

    Сьогодні Єгорівка – невелике село, центр сільської ради, куди входить 7 сіл (Єгорівка, Болгарка, Єлизаветівка, Мале, Одрадово, Світлогірськ, Хоминка.)

    В селі проживає близько 900 жителів, працює медичний амбулаторій, середня школа, пошта, мережа магазинів, сільськогосподарське підприємство.

    В селі заасфальтовані дороги, функціонує водогін, є газове опалення, постійний автобусний зв'язок з м. Одеса, діє церква Святого Георгія.

    І історія цього села нерозривно пов’язана з іменем видатного військового, інженера Єгора Христіановича Ферстера. Він служив під керівництвом Д. Рішел’є, Де Волана, Де Рибаса, О. Суворова, вніс вагомий внесок в будівництво Одеси, розвиток нашого краю.

    Про таких як він говорять:
    «Перший герой другого плану»

    07.09.2015 © Казмірчук Г. Л.
    Вчитель історії ЗОШ І-ІІІ ст. с. Єгорівка
    Раздельнянский район
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google


  • Раздельная
  • Болгарка
  • Виноградарь
  • Егоровка
  • Лиманское
  • Кучурган
  • Покровка
  • Щербанка


  • Забытые хутора
  • Тамаровка



  • community@kraeved.od.ua        КРАЕВЕД © 2013-2017        Открываем историю одесского края