Меню сайта

Область и районы
  • Одесса
  • Черноморск
      (Ильичевск)
  • Одесская обл.
  • Ананьевский р-н
  • Арцизский р-н
  • Балтский р-н
  • Белгород-Днестр-й
  • Беляевский р-н
  • Березовский р-н
  • Болградский р-н
  • Великомихайловский
  • Захарьевский р-н
      (Фрунзовский)
  • Ивановский р-н
  • Измаильский р-н
  • Килийский р-н
  • Кодымский р-н
  • Лиманский р-н
      (Коминтерновский)
  • Николаевский р-н
  • Окнянский р-н
      (Красноокнянский)
  • Подольский р-н
      (Котовский)
  • Овидиопольский р-н
  • Раздельнянский р-н
  • Ренийский р-н
  • Саратский р-н
  • Татарбунарский р-н

  • Николаевская обл.
  • Николаевский р-н
  • Очаковский р-н








  • История края
    А Б В Г Д Е Ж З И К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я
    A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z

    Раздельнянский район, Одесская область

    Свято-Костянтино-Оленівська церква

    У 1858 році поміщиком Ф. Бицилі була заснована кам'яна однопрестольна церква на честь Святих Царів Костянтина і Олени. Добудувати церкву поміщик не зміг, тому що трагічно помер у 1861 році. Добудовували вже інші люди[1].

    З 1886 року церкву очолював Іаков Григор'єв Стоянов. Це було його 1-е місце несення служби.

    В кінці 1880-х років була відкрита церковно-приходська школа. Вона розташувалась у вузькому, витягнутому, одноповерховому приміщені, прибудованому до церковної огорожі. В ній була тільки одна кімната, в якій розташовувались 3 відділа учнів. Через те, що дітей було багато, а класна кімната замала, то адміністрація школи намагалась охопити навчанням найбільш заможних дітей. Тому частина найбідніших дітей залишалась поза школою[2].

    Псаломщиком у 1900 році став Іоанн Трифонов Даньшин. Це було 1-е його місце несення служби.

    В 1906 році церква розташовувалась у Більчанській волості Одеського повіту Херсонській губернії. Парафіянами були переважно українці, але також болгари (1 чоловік та 3 жінок), греки (2 чоловіків та 2 жінок) та старообрядці (4 чоловіків та 4 жінок) загалом всіх — 993 чоловіків та 962 жінок з села Бициліївка; селищ Костянтинівка, Свине-Селище, Петро-Євдокіївка; присілків Щеглятьївський, Дикове, Бициліївський, Гросулов, Ново-Киріаківка, Албанка, Дмитріївка.

    У церковно-приходській школі навчалось 35 хлопців та 11 дівчат.

    Капітал церкви сягав 150 рублів.

    У церкві вели службу: священик та псаломщик. Священиком був Іаков Григор'єв Стоянов (45 років), закінчив Олександро-Марьїнську Саратовську реальну гімназію, законовчитель земської та церковно-приходської школи, завідуючий церковно-приходською школою та школами грамоти, мав сім'ю: жінка та 7 дітей (19, 18, 13, 11, 10, 8 і 5 років). Сан священика здобув у 1867 році. Плата парафії становила 294 руб. Псаломщиком був Іоанн Трифонов Даньшин (30 років), отримав домашню освіту, мав сім'ю: жінка та 3 дітей (3, 1 і 2 роки). Сан псаломщика здобув у 1900 році. Плата від парафії становила 98 руб. Разом мали 112 десятин 2336 квадратних сажнів церковної землі (разом з 17 десятинами не зручної), садибної — 2 десятин і 2332 квадратних сажнів[3].

    На 1911-1914 рік місцева церква, яку очолював священик Микола Зеленєв, відносилась до Северинівської благочинної округи[4][5].

    У 1914 році церковна громада села на чолі з священиком Миколою Зеленєвий влаштували у Бециловому маніфестацію. Учасники маніфестації несли хоругви, портрети імператора Миколи II, ікону Божої Матері, яка начебто з'явилась у хмарах над одним з підрозділів російської солдат імператорської армії воювашими на Західному фронті та обіцяла її перемогу над противником. Маніфестація супроводжувалась співом місцевого хору "Боже, царя храни!" та лозунгами "За Веру, Царя и Отечество!"[6].

    1925 рік. Місцеві люди, якщо мали чоботи чи черевики, берегли їх, щоб піти до церкви. Йдучи до церкви, взуття несли на палі і за 100 метрів до храму взувались та приходили взутими. У церкву вдягали все найкраще, що було у людей[7].

    У 1927 році люди потрохи починают виносити ікони з церкви та інше церковне начиння[8].

    1928 рік. Місцеві комсомольці розрили усипальню та розкрили труну з прахом Фоми Михайловича Бицилі.

    В 1936 році комсомольці розгромили церкву. Звалили пам'ятник з надгробоку Ф. М. Бицилі. Повибивали скло у вікнах, які були з дуже гарного кольорового скла. Знівечили фрески на стінах та зображення святих[9].

    Примітки


    1.Буковский В. Я. Горькая правда. Часть первая. — Одесса: Астропринт, 2007. — С. 3, 15
    2.Буковский В. Я. Горькая правда. Исторический очерк с. Бицилово и района. — Раздельная: Раздельнянская городская типография, 1998. — С. 23
    3.Справочная книга Херсонской епархіи. — Одесса: Типографія Е. И. Фесенко, 1906. — С. 64—65
    4.Памятная книжка Херсонской губерніи на 1911 годъ. — Херсонъ: Типографія Херсонскаго Губернскаго Правленія, 1911. — С. 153.
    5.Памятная книжка Херсонской губерніи на 1914 годъ. — Херсонъ: Губернская Типографія, 1914. — С. 308.
    6.Буковский В. Я. Горькая правда. Исторический очерк с. Бицилово и района. — Раздельная: Раздельнянская городская типография, 1998. — С. 37.
    7.Буковский В. Я. Горькая правда. Часть первая. — Одесса: Астропринт, 2007. — С. 100
    8.Буковский В. Я. Горькая правда. Исторический очерк с. Бицилово и района. — Раздельная: Раздельнянская городская типография, 1998. — С. 131.
    9.Буковский В. Я. Горькая правда. Часть первая. — Одесса: Астропринт, 2007. — С. 3, 128


    Раздельнянский район
    Интерактивные карты
  • OpenStreetMap
  • Яндекс карты
  • Карты Google


  • Раздельная
  • Бецилово
  • Болгарка
  • Виноградарь
  • Егоровка
  • Каменка
  • Кучурган
  • Лиманское
  • Покровка
  • Щербанка


  • Забытые хутора
  • Тамаровка



  • community@kraeved.od.ua        КРАЕВЕД © 2013-2018       Открываем историю одесского края