Аргатюк С. С. Внесок подільського роду Сцібор-Мархоцьких у заселення та освоєння околиць Одеси в першій половині ХІХ ст. // Освіта, наука і культура на Поділлі: збірник наукових праць / Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І. Огієнка. – Кам'янець-Подільський: Оіюм, 1998. – C. 256-264

Висвітлюється роль роду Сцібор-Мархоцьких у заселенні та освоєнні околиць Одеси. Його відомий представник і засновник династії граф Ігнацій Сцібор-Мархоцький (1749–1827), побачивши перспективи розширення меж портового міста у Причорномор’ї, зробив досить вдале вкладення коштів. У 1802–1804 рр. він придбав земельні ділянки степу (південно-західна частина сучасного Овідіопольського району Одеської області) і узбережжя Хаджибейського лиману (частина сучасного Біляївського району), попередніми господарями яких були полковник А.М.Грибовський і надвірний радник А.І.Алтесті, де існувало лише три невеликих поселення: Андріанівка, Бузиновата і Волянівка.

Придбане було названо Руффіполісом – на честь дружини графа Єви Руффо. Мархоцькі переселяли на береги Хаджибейського та Дністровського лиманів селян з Ушицького повіту, котрі, як вільні громадяни “Миньковецької держави”, виявили таке бажання, та за рішенням тамтешнього суду – порушників правопорядку.

З родиною Мархоцьких пов’язано не тільки заснування сучасних сіл Роксолани, Кароліно-Бугаз, Грибівка, Санжійка, Дальник Овідіопольського і Вигода, Алтестове Біляївського районів, але й економічне освоєння регіону. Землевласники створювали належні умови та пільги для тих, хто вирішив господарювати на новому місці. Поселенці займалися вирощуванням великої рогатої худоби та овець. На фільварку, де після смерті Є.Руффо поселився син І.Мархоцького Кароль – ще й породистих коней. Частина землі передавалася у оренду шляхтичам з Поділля та міщанам з Овідіополя, Одеси, Аккерману на умовах сплати власнику десятини від доходу.

К.Мархоцький підтримував науковців і творчих людей. Так, мешкаючи у Андріанівці, а згодом на хуторі Любомила, приймав у себе ботаніка А.Андржійовського з товаришами. Влітку 1825 р. з ризиком для себе молодий поміщик супроводжував опального поета А.Міцкевича до Аккерману. Саме у Любомилі поет написав перший варіант свого знаменитого сонету “Аккерманські степи”.